Комунікаційні технології – невід’ємна частина нашого життя. Їхнє значення неможливо недооцінювати, незалежно від того, з якої позиції їх розглядати. Адже навіть життя простих звичайних людей, далеких від занять, пов’язаних з комунікаціями, наприклад, робітників або домогосподарок, все одно багато в чому залежить від інформаційних засобів.
Всі люди щодня дивляться телевізійні передачі, користуються телефонами, слухають радіо, спілкуються в соціальних мережах, проводять дозвілля за онлайн-іграми. А все це-не що інше, як комунікаційні технології, використовувані людьми і роблять на них безпосередній вплив. Зрозуміло, психологія, як наука, не могла залишитися осторонь і проігнорувати такий аспект життя, як вплив інформаційних засобів на свідомість людей. В цій науці цій тематиці присвячено цілий напрям, який фактично є самостійною дисципліною. Активно вивчається психологами не тільки те, як радіо, телебачення та інші ЗМІ впливають на людську свідомість, але й багато іншого, що пов’язане з цією тематикою.
Чим є масові комунікації? Визначення
Кожна людина вкладає свій зміст у цей термін. Одні люди асоціюють загальнодоступні комунікації виключно з масовою інформацією, а інші, навпаки, відразу ж згадують про мережі Інтернет і різних засобах, призначених для безпосереднього спілкування.
Що психологи розуміють під цим терміном? Предмет психології масової комунікації – це не що інше, як сам процес виробництва інформації і здійснення впливу на масову свідомість. Зрозуміло, процеси формування громадської думки також є предметом вивчення. Займається наука і питаннями, пов’язаними зі способами передачі інформації, її засвоєнням, і значущістю тих чи інших технологій, що забезпечують комунікаційні процеси.
Відповідно, масові комунікації – це особливі форми обміну інформацією, спілкування, або ж зв’язку між людьми.
Наскільки значимі масові комунікації в Росії і в іншому світі?
Переоцінити значення різних комунікацій неможливо. Наприклад, як люди дізнаються новини? Або ж зв’язуються зі своїми близькими, рідними, знайомими, що знаходяться далеко? Для цього вони використовують засоби обміну інформацією. Відповідно, ці технології є невід’ємною і дуже важливою частиною життя як окремих людей, так і суспільства в цілому.
Різні комунікації настільки міцно увійшли в усі соціально значущі сфери, що уявити світ без них вже просто неможливо. Політика, економіка, культура, так і вся соціальна інфраструктура фактично «триматися» на масових комунікаціях. Більше того, засоби інформації формують у людей уявлення про що-небудь.
Створюють ЗМІ помилкове уявлення про події?
Наприклад, російські ЗМІ нерідко висвітлюють ті чи інші події трохи інакше, ніж це роблять західні журналісти. Переконатися в цьому зовсім неважко, достатньо лише скористатися інтернетом і переглянути публікації в іноземних засобах масової інформації. Причому відмінність полягає в подачі інформації, тобто про спотворення подій мови немає. Тим не менше ця специфіка провокує деяких людей на самостійний пошук інформації в мережі Інтернет. На цьому ж явище частенько «паразитують» політики, що знаходяться в самому початку своєї кар’єри, підносячи ЗМІ в якості якогось монстра, зомбирующего населення країни.
Насправді ж певна специфіка подачі будь-якої інформації притаманна абсолютно всім комунікаційним засобам. Приміром, як висвітлювали розгром бази Перл-Харбор в США і Японії? Американці перетворили фактичну професійну непридатність своїх військових в справжній героїзм, і трагедію і мучеництво. Цю ж манеру подачі інформації підхопили і кінорежисери. Японці ж славили своїх героїв, дещо перебільшуючи обороноздатність противника і його готовність до бою.
Цей приклад чітко ілюструє наявність початкової упередженості в подачі інформації. Відповідно, російські ЗМІ нічим не відрізняються від всіх інших.
Кожне комунікативний засіб так чи інакше формує уявлення про подію чи явище, створює суспільна або особиста думка. Навіть якщо людина сама впізнає інформацію від іншого, що перебуває на місці подій, то він все одно отримує упереджену подачу. Наприклад, якщо розмовляти з мешканцями Прибалтики про економічну ситуацію, то одні люди розкажуть про те, як їм добре, можна їздити на роботу в країни ЄС і про інші плюси. Проте інші люди скажуть про те, наскільки все у них недоброзичливо, в якості аргументів вони приведуть необхідність виїзду у ближні країни ЄС заради заробітку.
Відповідно, джерело інформації завжди впливає на соціально-психологічні процеси сприйняття і усвідомлення. І цю проблему також вивчають психологи.
Що впливає на самі масові комунікації?
Як це не парадоксально, але на масові комунікації основний вплив чинять вони самі. Вчені, які займаються питаннями соціальної психології, особливого парадоксу, втім, у цьому явищі не бачать.
Оскільки під терміном розуміється все, що так чи інакше пов’язане з виробництвом, зберіганням, передачею, розповсюдженням і масовим сприйняттям різноманітної інформації, розвиток комунікацій відбувається пропорційно їх доступності. Іншими словами, революційний вплив на засоби масової інформації і зв’язку справило поява всесвітньої мережі. Ця технологія стала своєрідним проривом і вивела радіо, телебачення та інші ЗМІ на новий еволюційний виток розвитку.
Точно таку ж дію раніше мала поява телебачення. А до нього подібний ефект принесло виникнення радіозв’язку, телеграфу. Психологія масової комунікації, розглядаючи історію цього поняття, не заглиблюється далі початку минулого століття. Однак навіть поява поштового повідомлення, не кажучи вже про виникнення газет, у свій час зробило таке ж революційний вплив на комунікативну сферу, як Інтернет.
Як виникло це поняття?
Психологія як наукова дисципліна, зацікавилася впливом на свідомість мас» різних комунікативних засобів на початку минулого століття. Саме це поняття сформувалося в 20-х роках минулого століття в Сполучених Штатах. Під терміном «комунікація» спочатку розумілася не тільки робота журналістів, то є масова інформація, але і зв’язок, спілкування та інші подібні аспекти соціальних взаємин.
На початковому етапі свого існування соціальна психологія масової комунікації велику увагу приділяла питанню про те, що ЗМІ, намагаючись обійти конкурентні компанії, прагнуть дати публіці те, що вона прагне. Іншими словами, при висвітленні тих чи інших подій, ЗМІ «спекулюють» на очікуваннях людей, на догоду цьому спотворюючи або приховуючи частину інформації, або ж публікуючи тільки те, що явно викличе відгук у широких мас населення. Це явище збереглося й донині. Сьогодні воно називається «жовта преса».
У Росії цей термін увійшов у вжиток набагато пізніше, ніж на Заході. У нашій країні вперше даним поняттям вчені стали апелювати тільки в 60-х роках минулого століття. Офіційно в Росії, а точніше в Радянському Союзі, термін був запроваджений Відділом пропаганди ЦК КПРС в 1970 році, на підставі доповідної записки, поданої до розгляду керівництвом Факультету журналістики Московського державного університету.
Чим характеризується дане поняття?
Психологія масової комунікації розглядає предмет свого вивчення досить детально, наділяючи його поруч характеризують факторів.
До характеристик, властивим комунікативним засобам, вчені відносять наступне:
- інтереси учасників комунікаційної сфери і їх зміни, пов’язані з умовами життя;
- процес формування конкретних культурних цінностей і способу мислення;
- емоційне і смислове ототожнення з певними тенденціями або факторами, тобто – ідентифікація;
- ефект переконуючого впливу і побудови типу суспільного сприйняття, свідомості;
- наявність і поширення таких феноменів, як наслідування і дифузія;
- використання впливу на маси в яких-небудь інтереси, приміром, реклама бізнесменами товарів і послуг.
Зрозуміло, що характеризують поняття аспекти не єдине, чим наділяють громадські комунікації психологи.
В чому особливості масових комунікацій?
Міністерство розвитку цифрового зв’язку і масових комунікацій в якості головної особливості позначає здатність до формування громадської думки. Соціальні психологи з цим не сперечаються, більше того, вчені розширюють «офіційний постулат», додаючи до тези можливості:
- вибудовування певних типів свідомості;
- формування модних тенденцій, смаків та уподобань у всіх життєвих сферах.
Звичайно, до особливостей відносять і безпосередньо технічні нюанси організації обміну інформацією.
Що це означає? Кажучи простими словами, мова йде про спосіб передачі інформації та про наявність або відсутність зворотного зв’язку. Наприклад, загальнодоступна інформація в мережі Інтернет може бути представлена у вигляді статті чи фільму, і не припускати наявність обговорень в коментарях під матеріалом. А може, навпаки, бути своєрідним «майданчиком» для висловлювань людей, обміну думками і думками.
Це ж поділ характерно і для інших технологій. Наприклад, різні телевізійні передачі та ток-шоу використовують засоби зворотного зв’язку, такі як «дзвінок в студію», чат в прямому ефірі, СМС-голосування та інші. Особливо активно користуються зворотним зв’язком на радіо. Газети, альманахи, журнали та інші періодичні видання підтримують зв’язок з читачами через листи або ж через надання можливості коментування матеріалів, при наявності інтернет-версії, зрозуміло.
Що таке «комунікатор», «реципієнт»?
Як і будь-яка наукова дисципліна, психологія масової комунікації володіє власною термінологією. Основними поняттями в цій соціально-психологічної дисципліни є «комунікатор» і «реципієнт».
Комунікатор – це не що інше, як джерело будь-якої інформації. Іншими словами, це – активна ланка, ініціатор процесів, характерних для масових комунікацій. У цій якості може виступати як організація, наприклад, якесь конкретне засіб масової інформації, так і приватна особа.
Наприклад, якщо хтось публікує на своїй сторінці в соціальній мережі щось, що викликає громадський відгук і впливає на свідомість інших людей, то ця людина виступає в ролі комунікатора. Наочно цей процес щодня демонструють відомі особистості в соціальних мережах, особливо в Инстаграме. Припустимо, якщо якась популярна співачка або актриса викладає свій знімок у рожевих штанах в клітинку, то за цим неминуче слідує хвиля наслідування серед частини її прихильниць. Тобто дівчата набувають такі ж речі і фотографуються в них. Аналогічним чином проявляється і активність засобів масової інформації, які виступають в якості комунікатора.
Реципієнт – це «приймаюча сторона», тобто ті люди, на яких спрямована активність комунікаторів. Проте реципієнт може стати комунікатором, як тільки почне поширювати отриману інформацію, розповідати про неї іншим.
Кажучи простими словами, людина, що поставив лайк під постом іншого – реципієнт. Він відіграє пасивну роль споживача пропонованої інформації. Але якщо ця людина не тільки поставив оцінку «подобається», але і перепостив матеріал, тим самим посприявши його поширенню, то він вже є одночасно і комунікатором.
Предмет дослідження?
Всім напрямкам у науці властиве проведення досліджень, збір і систематизація даних та інша аналогічна діяльність. Дана наукова дисципліна не є винятком.
Психологія масової комунікації досліджує все, що пов’язано з процесами обміну інформацією. Іншими словами, предметом дослідження в цій науці є всі численні аспекти, складові різноманіття соціально-психологічних нюансів впливу, що чиниться на людей окремо і суспільство в цілому процесів, властивих масових комунікацій. Що це означає? Те, що досліджуються як самі масові комунікації, і функції та моделі їм властиві, так і реакції, процеси, викликані ними в суспільстві.
Оскільки поняття масової комунікації включає в себе надзвичайно широкий спектр питань, напрямів і факторів, дослідження вчених бувають присвячені найрізноманітніших питань суспільного розвитку і, як правило, мають міждисциплінарний характер. Тобто знаходяться на стику різних наукових напрямків.
У чому полягає наукова теорія в цій дисципліні?
Кожної наукової дисципліни властива наявність власної, основної, або ж базової теорії. Звичайно ж, напрям соціальної психології, що займається проблемами і питаннями, що стосуються процесів масових комунікацій, не є винятком.
В основі вихідної первинної теорії, що поклала початок цьому науковому напрямку лежить саме поняття масової комунікації. Тобто в основу теорії лягло розгляд таких факторів, як зв’язок і спілкування у відповідності з суспільними потребами і нюансами масового сприйняття.
Міністерство розвитку цифрового зв’язку і масових комунікацій особливу увагу приділяє практичному застосуванню вибудовуються соціальними психологами теорій. Зрозуміло, не тільки російське міністерство зацікавлене в наданні аналітиками адекватних даних, а дослідниками – результатів, які мають практичну користь. Звичайно ж, цей нюанс має вплив на розвиток наукової дисципліни і зачіпає її основну теорію.
Відповідно, базова або ж основна наукова теорія в цій дисципліні не є непохитною, фундаментальною. Вона розвивається так само, як і сама наука. Це розвиток, у свою чергу, прямо пов’язане з демократизацією суспільства та технологічним прогресом. Наприклад, як тільки люди отримали змогу здійснювати самостійний пошук інформації в мережі Інтернет, це відразу ж позначилося на базової наукової теорії.
Якщо до появи Інтернету в якості основної теоретичної конфігурації виступало таке поняття, як «публіка», введене в ужиток на зорі становлення наукової дисципліни, то зараз актуальні «екологія» засобів комунікації, тобто внутрішні взаємозв’язки, і розуміння природи дезінтеграційних процесів, що відбуваються при глобалізації.
Роль та форми комунікацій
Однозначно визначити цю роль неможливо, оскільки масові комунікації зачіпають практично всі сфери життєдіяльності як окремих людей, так і суспільства в цілому. Роль масової комунікації в сучасному суспільстві прямо залежить від того, в якій формі йде мова.
Соціальна психологія виділяє такі основні комунікаційні форми:
- культура;
- релігія;
- освіту;
- пропаганда та реклама;
- масові акції.
Такий поділ пов’язано з тим, що будь-який обмін інформацією або ж її надання так чи інакше взаємодіє з однією з цих форм.
Приміром, роль комунікаційних процесів, що зачіпають освітню сферу, полягає в тому, що вони сприяють розвитку як окремого індивідуума, так і суспільства в цілому. Тобто збагачують людей новими знаннями, надають можливість засвоєння певного досвіду і, відповідно, його поширення.
Тобто не слід розуміти освітній комунікаційний процес як аналогію навчання в школі, інституті чи технікумі. Як форми масової комунікації дане поняття набагато ширше. Приміром, людина, що подивилася кулінарне шоу і довідався рецепт нового блюда здобув досвід і отримав знання. Як тільки цей чоловік розповів своїм знайомим про те, що дізнався з телевізійної передачі, він розповсюдив отриманий досвід. Звичайно ж, в якості прикладу можна використовувати і щось інше, припустимо, документальні фільми чи аналітичні ток-шоу. Тобто освіта, як форма масової комунікації, що включає в себе всі процеси, пов’язані з набуттям нових знань і розвитком людини.
Під пропагандою слід сприймати будь-комунікативний процес, початковою метою якого є формування конкретної суспільної думки відносно будь-якого явища або питання, події. Іншими словами, політична агітація, що розгортається перед виборами посадових осіб – це далеко не все, що входить в поняття «пропаганда». Тобто, до даної форми масової комунікації вчені відносять абсолютно всі процеси, що проводяться штучно і з метою впливу на сприйняття суспільством навколишньої дійсності. До цієї ж формою масової комунікації відносять і всілякі маніпуляції громадською свідомістю, а також і вплив на думки, судження і поведінку людей.
Релігія ж, як форма масової комунікації, включає в себе ті процеси обміну інформацією, які мають вплив на світогляд і духовні цінності суспільства. Під масовою культурою розуміється сприйняття суспільством всього спектру доступних для людства творів мистецтва у всіх відомих жанрах і стилях. Зрозуміло, поняття входить не лише саме мистецтво, а й викликається їм реакція.
Масові акції – сама «молода» форма комунікації. Номінально до неї відносять всі варіанти публічних заходів, що проводяться з метою впровадження будь-яких соціальних чи політичних змін. Однак під це ж поняття потрапляють і різноманітні флеш-моби, що виникають в соціальних мережах як стихійно, так і організовано. Подібні акції можуть не нести в собі ніякої політичної чи економічної підґрунтя і не проводитися з метою будь-яких змін.
Наприклад, не так давно в мережах люди масово викладали свої знімки з минулого, з 90-х років минулого століття, в поєднанні з сучасними фотографіями. Ця акція не мала ніяких політичних та економічних причин, але тим не менш вона потрапляла під цю форму масової комунікації. Відповідно, в недалекому майбутньому вчені переглянуть і розширять уявлення про цю форму.
