Як відомо, будь-яку хворобу простіше попередити, ніж потім займатися її лікуванням. Ця ж життєва істина цілком може бути застосована до проблеми профілактики сімейного неблагополуччя та дитячої бездоглядності.
На жаль, в останні роки економіку нашої країни струшують постійні кризи. Вони, в свою чергу, викликають зростання безробіття і невпевненість населення у завтрашньому дні. В таких умовах багато сімей знаходяться буквально на межі виживання. Подібний факт призводить до пияцтва батьків та їх жорстокого поводження з дітьми. Саме тому настільки великий ризик зростання неблагополуччя в сім’ях.
Чи можна забезпечити захист інтересів і прав дітей та їх батьків? Реально допомогти неблагополучним сім’ям? Що для цього знадобиться зробити?
Цінність сім’ї
Наше суспільство складається з множини базових, добровільно створених людьми клітинок або груп, всі члени яких пов’язані між собою спільністю побуту. Під такою осередком розуміється сім’я, яка представляє собою одну з найбільших цінностей, створених нашим суспільством. Вона служить для людини міцним і надійним захистом.
А для дитини сім’я – це перший і найбільш значимий провідник соціального впливу. Адже саме тут він отримує свій перший життєвий досвід і пізнає все різноманіття домашнього побуту і родинних відносин. Перебуваючи серед близьких йому людей, маленька людина формується як особистість, з її психологічними властивостями, рисами характеру, навичками і способами поведінки. Такий багаж знань буде використаний дитиною не тільки при становленні. Багато чого з того, що було їм засвоєно в житті, стане визначальним моментом його якостей у ролі майбутнього батька і чоловіка.
Проблема сучасності
З одного боку, сім’я являє собою об’єднання людей, засноване на кровному спорідненні чи шлюб. Але з іншого боку – це соціальний інститут. Його характерними рисами служать взаємини між людьми, в рамках яких протікає повсякденне життя його членів. На сьогоднішній день можна стверджувати, що даний інститут переживає період глибокої кризи. Причинами такого явища вважаються загальні соціальні зміни, урбанізація, висока мобільність населення і т. д.
Всі ці фактори і призводять до того, що поступово, але в той же час неухильно відбувається розхитування сімейних підвалин. Спільнота близьких людей перестало мати свою колишню значимість і вже не знаходиться на першому місці в ціннісних орієнтаціях людини. На підрив моральних, соціальних і економічних основ сім’ї «працює» зростання престижу незалежності і самотності, девальвація шлюбу та ін. протягом останніх 15-20 років скоротилася кількість молоді, що прагне до довгострокового союзу. Причому багато чоловіки перестали вступати в шлюб у молодому віці. Зросла чисельність самотніх людей, більшість з яких – жінки. Крім цього, спостерігається тенденція до зниження рівня народжуваності і зростання неповних і малодітних сімей.
Класифікація
Сім’ї бувають благополучними і немає. У першому випадку подружжя якісно і сумлінно виконують всі взаємні зобов’язання по відношенню до дітей і один до одного. Крім цього, у благополучній родині підтримуються загальновизнані цінності та моральні основи. Система відносин у такому малому соціальному інституті володіє лише мінімальним примусом. Для цієї сім’ї характерно миролюбність, здатність до матеріального забезпечення, а також до народження дітей і їх виховання. Тільки така осередок суспільства здатна відтворити людську культуру, зберегти і примножити її. Конкретна модель такого важливого соціального інституту має свої відмінності виходячи з особливостей конкретної держави та рівня розвитку соціуму.
Але, на жаль, не всі сім’ї можна назвати благополучними. Виходячи з психологічної, педагогічної та соціальної внутрішньої атмосфери між близькими людьми, в цілому їх поділяють на чотири категорії:
- благополучні;
- знаходяться в групі ризику;
- неблагополучні;
- асоціальні.
Такі сім’ї володіють різним рівнем соціальної адаптації. Цей показник, залежно від категорії, поступово знижується від високого до середнього, після переходячи до низького, а далі – до вкрай низького.
Група ризику
У чому полягають відмінності між благополучними сім’ями і тими, яких не можна віднести до цієї категорії? Якщо розглядати родинні зв’язки, які знаходяться в групі ризику, то можна виявити у них деяке відхилення від норм. Це і не дозволяє вважати їх благополучними. Прикладом може служити малозабезпечена або неповна сім’я. При вирішенні завдань виховання дитини в такому разі батькам або одному з них доводиться докладати максимум зусиль. Саме тому тут повинна проводитися робота з профілактики сімейного неблагополуччя, яка покладається на соціального працівника або педагога.
Таким фахівцям важливо вести спостереження за станом сім’ї та наявними дезадаптирующими факторами. Крім цього, в цілях профілактики сімейного неблагополуччя необхідно відстежувати, якою мірою вони компенсуються іншими позитивними характеристиками. Своєчасна допомога фахівцями повинна бути запропонована лише в разі необхідності.
Неблагополучні сім’ї
Для цих осередків суспільства характерний низький соціальний статус або в одній із сфер життєдіяльності, або одночасно в декількох. Неблагополучні сім’ї не в змозі впоратися з тими функціями, які покладаються на них. Вони мають зниженими адаптивними здібностями, а процес виховання дитини у таких батьків протікає повільно, з великими труднощами і в цілому нерезультативно.
Профілактика сімейного неблагополуччя в цьому випадку є необхідністю. Фахівцями повинна бути здійснена тривала активна підтримка таких малих соціальних груп. Виходячи з виявленого характеру наявних проблем знадобиться надавати психологічну, освітню або посередницьку допомогу. Все це проводиться в рамках довгострокової форми роботи.
Асоціальні сім’ї
З людьми, що представляють цю категорію близьких відносин, взаємодія протікає досить важко. До асоціальною відносять сім’ї, в яких батьки ведуть протиправний, аморальний спосіб життя. До цієї ж категорії можна віднести людей, які проживають в антисанітарних умовах, що не відповідають елементарним вимогам гігієни. Вихованням своєї дитини такі батьки не займаються зовсім. Саме тому діти залишаються напівголодними та бездоглядними, відстають у розвитку і нерідко піддаються насильству, причому не тільки з боку близьких, але й інших громадян, які належать до того самого соціального прошарку. Профілактика дитячо-сімейного неблагополуччя в таких випадках проводиться спільно з правоохоронними структурами. Задіяні повинні бути і фахівці органів опіки та піклування.
Виявлення проблеми
Яким чином визначається необхідність ранньої профілактики сімейного неблагополуччя? Виявити дитини, яка опинилася в критичній ситуації, повинні працівники суб’єктів соціальної і освітньої сфери. Така робота здійснюється, зокрема, педагогами. Рання профілактика сімейного неблагополуччя повинна бути забезпечена при зборі даних під час здійснення освітнього процесу, при вивченні особливостей навчання дітей у сім’ях, під час проведення бесід з ними, а також з їх батьками або законними представниками. Не пропустити сигнал небезпеки потрібно і при отриманні певної інформації про неповнолітніх від третіх осіб.
Ключові ролі в системі профілактики сімейного неблагополуччя відведені:
- вихователям закладів дошкільної освіти;
- класним керівникам шкіл;
- кураторам (майстрам виробничого навчання) в установах, які забезпечують отримання середньої спеціальної та професійно-технічної освіти.
Особливості виховання
Всі навчальні заклади неодмінно повинні складати плани з профілактики сімейного неблагополуччя. Одним із його пунктів є регулярне вивчення особливостей виховання учнів їх батьками та близькими людьми.
Профілактика раннього виявлення сімейного неблагополуччя зобов’язана проводитися з відвідуванням учнів вдома один раз протягом року. При наявності тривожних сигналів подібні заходи необхідно приймати частіше. Приводом для позачергового вивчення побутових умов неповнолітніх є, наприклад, різке зниження успішності дитини, зміна його поведінки, поява неохайності в одязі, постійний прихід в заклад освіти невиспаним і т. д.
Виявлення та профілактика сімейного неблагополуччя повинні проводитися таким чином, щоб не створювати напруги у взаєминах з батьками або законними представниками дітей. Для цього педагогічним працівникам слід попередньо погоджувати з ними день і час приходу. Відвідування сімей з виявленням особливостей виховання в них дітей написанням актів не супроводжується.
Складання звітних документів
Відвідування сімей неповнолітніх, розпочате в рамках соціальної профілактики сімейного неблагополуччя, відображається:
- вихователями ДНЗ у графі «Відомості про вихованців та батьків», в розділі «Відвідування вихованців на дому»;
- класним керівником у журналі його класу;
- куратором – в журналі очолюваної ним навчальної групи.
На що звертати увагу?
Вивчаючи особливості сімейного виховання в рамках профілактики сімейного неблагополуччя, педагогічні працівники повинні оцінювати житлові приміщення з урахуванням санітарно-гігієнічних умов. Необхідно також звертати увагу на наступне:
- наявність у дитини предметів першої необхідності (одяг, взуття по сезону, предметів особистої гігієни та шкільного приладдя);
- забезпечення неповнолітнього місцем для приготування уроків, а також для відпочинку і сну;
- взаємовідносини, що мають місце в сім’ї між її членами.
Неприпустимим під час проведення такого заходу є з’ясування питання про величину доходів, про наявних грошових вкладах і т. д.
Результати таких відвідувань після їх завершення повинні бути розглянуті на засіданні Ради освітнього закладу з профілактики правопорушень і сімейного неблагополуччя з участю педагогів.
Виявлення дітей, яким потрібна допомога
Профілактика сімейного неблагополуччя та сирітства передбачає підключення до роботи різних соціальних органів. Для цього після виявлення педагогом тих дітей, які опинилися у критичній ситуації, йому слід надати інформацію своєму безпосередньому керівникові. Зробити це необхідно в той же робочий день або не пізніше наступного.
Керівник, отримавши таку інформацію, зобов’язана повідомити про неї у відділення профілактики сімейного неблагополуччя органів опіки та піклування, в комісії, що займається справами неповнолітніх та інші державні організації, що здійснюють захист законних інтересів і прав дітей за місцем їх проживання.
Прийняття необхідних заходів
Основні напрямки діяльності педагогів і соціальних працівників у рамках проведення роботи щодо ранньої профілактики сімейного неблагополуччя полягають у:
- відновлення функції сім’ї;
- оптимізації відносин між дітьми та їх батьками;
- відновлення втрачених сімейних уз;
- формування свідомої позиції батьків.
Основними елементами такої роботи є:
- формування у неповнолітніх стандартів ЗСЖ, а також свідомого ставлення батьків до їхніх обов’язків;
- супровід виховання в сім’ї на різних його етапах з висвітленням питань психолого-педагогічного характеру;
- раніше попередження негативного впливу родини на розвиток дитини;
- пропаганда батьківства, материнства та позитивного образу сім’ї.
Фахівці, які здійснюють роботу з профілактики сімейного неблагополуччя, дотримуються таких принципів:
При проведенні аналізу сучасних соціально-педагогічних досліджень стає очевидним зростання в державі неблагополучних сімей. Це стає глобальною проблемою суспільства, яка підлягає ефективному і своєчасному вирішенню.
Для Росії соціальна робота з сім’ями має величезне значення. Виходячи з даних статистики, щороку в країні практично 1 млн дітей залишається без одного з батьків. При цьому неповні сім’ї складають 15 % від їх загальної кількості. До того ж значно загострилася проблема інвалідності серед дітей з збільшенням числа тих, хто страждає психосоматичними та психічними захворюваннями. Триває зростання злочинності серед неповнолітніх. Така лише неповна соціально-демографічна характеристика російських сімей.
Одним з найбільш ефективних способів боротьби з таким явищем вважається інформаційний. На думку фахівців, люди у своїй поведінці відхиляються від соціальних норм, так як просто не знайомі з ними. Для їх інформування слід активно використовувати різні засоби масової інформації (телебачення, радіо та друк), а також художню літературу, театр і кіно. Ці та інші сучасні засоби надають значний вплив на підвищення моральної стійкості людини і формування його правосвідомості. Велику роль відіграє в цьому разі та інформування населення про ті наслідки, які несуть у собі відхиляються форми поведінки.
