Психологія – це наука, що включає в себе велику кількість складових дисциплін, що відрізняються між собою безпосередніми напрямками інтересів, завданнями і цілями. Загальним, об’єднуючим чинником є предмет вивчення – це закономірності у функціонуванні, розвитку, і, звичайно ж, у виникненні процесів психічної діяльності. Однією з таких дисциплін є порівняльна психологія.
Про нюанси в назві науки
Оригінальна назва дисципліни має англомовне походження – «comparative psychology». На українську мову цей термін перекладається у двох варіантах. Перший – зоопсихологія. Та порівняльна психологія – другий. Відповідно, ці поняття є не просто схожими, вони повністю аналогічні, оскільки ними позначають одну і ту ж наукову дисципліну.
Однак такої версії дотримуються не всі учені. Деякі фахівці поділяють ці найменування, надаючи кожному з них вузький специфічний сенс. Іншими словами, поведінкою тварин займається зоопсихологія. Та порівняльна психологія, відповідно, вивчає подібності та відмінності між поведінковими і розумовими процесами людей і тварин.
Але оригінальна англомовна назва дисципліни, що виникло в США, не поділяється на два варіанти, як і сама наука. Відповідно, ці назви слід розглядати в якості синонімів.
Що це таке? Визначення
Порівняльна психологія – наукова дисципліна, що займається питаннями походження, становлення, розвитку і інших закономірностей у поведінці та свідомості тварин і людей.
У чому відмінність від інших, споріднених дисциплін? Основне полягає в тому, що ця наука розглядає подібності та відмінності у психічній діяльності людей і тварин, зіставляє їх.
Чим є аналіз в цій науці? На чому базується?
Порівняльний аналіз в психології цього виду полягає у виявленні співвідношень, подібностей і відмінностей між людьми і тваринами. Базується він на даних про вищої нервової діяльності представників тваринного світу, одержаних в ході спеціальних досліджень. І, зрозуміло, на аналогічних відомостей про процеси психічної діяльності людей.
Але тільки цими вихідними даними аналіз не обмежується. Будь порівняльне дослідження в психології цього типу проводиться з урахуванням історичних і соціальних особливостей розвитку, що визначають ключові відмінності у вищій нервовій діяльності людей і тварин.
Іншими словами, аналіз цієї наукової дисципліни спрямований на знаходження в філо – і онтогенезі спільностей і протилежностей. Зрозуміло, враховуються всі відомі фактори історичного розвитку, позначилися на формуванні людського розуму і виникненні таких особливостей, як виразна мова, прямоходіння, складна соціальна організація, трудова діяльність та інші.
Як з’явилася ця наука? Походження і становлення
Порівняльна психологія зародилася в позаминулому столітті. Активний розвиток і підйом науковий напрям почав переживати після оприлюднення теорії Чарльза Дарвіна про походження людини. Тоді ж дисципліна остаточно сформувалася і стала самостійною наукою.
До початку минулого століття вона сприймалася як дисципліни, що займається еволюційними процесами в психіці як тварин, так і людей, з акцентом на визначенні взаємних подібностей та проведенні аналогій.
Поступово, в ході становлення цієї наукової дисципліни, перевага знайшов так званий «об’єктивістський підхід». Його прихильники дотримувалися позиції виключення з досліджень терміна «психіка тварин». Бо як термін звучить некоректно. На їх думку, тільки поведінкові нюанси представників світу фауни могла розглядати порівняльна психологія. Підручник для студентів також не повинен був містити згадки про відповідних процесах тварин. Обмежуючись лише такими термінами, як «нервова діяльність», «звички» та інші. В якості підстави такого підходу висувалось твердження про те, що про психічних процесах тварин неможливо отримати об’єктивних даних.
Такий підхід пробув на пануючому положенні аж до кінця сімдесятих років минулого століття. Однак поділяли далеко не всі вчені, чиєю сферою діяльності була зоопсихологія. Та порівняльна психологія, підручник за якою для вузів був випущений в Радянському Союзі, в особі таких фахівців, як М. Н. Ладигіна, дотримується позиції про наявність свідомості у тварин.
Нюанси розвитку науки. Особливості сприйняття в Америці і Європі
В Старому і Новому світі склалося кілька різне розуміння того, чим є і займається ця наука. Хоча розбіжності в поглядах вчених і не особливо суттєві, проте вони часто стають причиною різних непорозумінь і помилок серед учнів вузів і тих, хто просто цікавиться цим предметом.
У Старому Світі, як у Західній Європі, так і в Східній, склалося розуміння того, що порівняльна психологія займається питаннями, що відносяться до загального антропогенезу. Тобто фахівці вивчають і порівнюють між собою відмінності і подібності. Що допомагає їм зрозуміти нюанси та особливості історичного перебігу антропогенезу.
Відповідно, в Старому світлі предмет порівняльної психології – це співвідношення характеристик відбуваються у свідомості людей і тварин процесів, а також інших факторів. Тобто – зіставлення, воно ж і є основним методом пізнання.
У Новому світлі ж, дана наукова дисципліна акцентує увагу на пізнанні особливостей поведінки тварин, не виходячи при цьому за рамки науки. Основоположниками американського поняття «порівняльна психологія» вважаються такі вчені: Е. Торндайк і Р. Єркс. На специфіку розвитку науки у Новому світлі серйозно вплинув біхевіоризм, якому властива гранична спрощеність і об’єктивність. Це виражається в узагальнюючої концепції «стимул спричиняє реакцію».
Звичайно ж, у США не обмежуються вивченням поведінкових реакцій тварин. Завдання зоопсихології та порівняльної психології в цій країні такі, що їм не чуже з’ясування співвідношень між типами і процесами вищої нервової діяльності тварин і людей. Однак поведінкові стереотипи представників фауни розглядаються у якості базової основи, що пояснює ряд рефлексів та реакцій людей. Дослідні роботи велися в основному в лабораторних умовах, з піддослідними тваринами. З цієї причини порівняльний аналіз в США практично зійшов нанівець».
В чому суть цієї науки?
Цей розділ психології займається не тільки порівнянням особливостей людей і представників фауни. Хоча, без сумніву, порівняльний аналіз і виявлення як співвідношень, так і відмінностей, мають основну роль в даній дисципліні.
Суть же занять вчених не лише в знаходженні подібностей чи відмінностей, але і в з’ясуванні того, як саме йшов процес еволюції людської свідомості. Іншими словами, у визначенні тих чинників, які обумовили процеси розвитку свідомості людей.
Вивчаємо термін «порівняльна психологія». Тлумачення в словниках
Наука ця є одним із розділів психології. А цю назву утворено з двох грецьких слів:
- «psyche», що означає «душа»;
- «logos», це перекладається, як «вчення».
Специфічною особливістю розглянутого наукового розділу, згідно з тлумаченням, наведеним у Словнику психологічних термінів В. Кондакова, є те, що фахівці досліджують еволюційні процеси в психіці.
Словник психологічних термінів Оксфордського університету надає дещо інше значення назви цієї науки. Згідно йому, це наука, що займається дослідженнями поведінкових моделей і стереотипів, рефлексів, характерних для представників світу фауни. Метою даних досліджень є виявлення спільностей і відмінностей. Результати роботи вчених використовуються в зоології, етології, фізіології та інших дисциплінах.
Яка основна тематика занять вчених цієї науки?
Завдання порівняльної психології найчастіше розуміються по-різному. З одного боку, основна тематика занять вчених зрозуміла з назви дисципліни. Це порівняння процесів психічної діяльності людей і тварин.
Однак, завдання, що стоять перед науковцями, що займаються даним напрямком психології, набагато ширше простого порівняння. Основні тези полягають у наступному:
- визначення та розуміння принципів роботи психіки тварин;
- аналіз питань, пов’язаних з процесами антропогенезу і формуванням свідомості людини;
- вивчення філо – і онтогенезу;
- виявлення закономірностей і стереотипів у психічній діяльності;
- пізнання набутих і вроджених особливостей функціонування психіки.
Особливу увагу при вирішенні завдань, що стоять перед фахівцями в цій науці приділяється методикам порівняльного аналізу психічної діяльності людей і тварин. Як правило, порівнюється функціонування психіки у дітей і приматів.
У чому полягають прикладні завдання, що стоять перед вченими?
Незалежно від того, до якої наукової галузі працюють фахівці, крім основних, головних завдань перед ними незмінно встають і додаткові, прикладні. Звичайно ж, дана наукова дисципліна не є винятком.
Додаткове завдання, що стоїть перед вченими, це проведення таких досліджень, результати яких могли б бути використані практично. Наукові дані затребувані:
- у психотерапевтичних та розвиваючі методики;
- в господарській і побутовій сферах;
- у вирішенні питань про збереження навколишнього середовища.
Згідно тези Виготського, в сучасному світі психіка і поведінка розглядаються, як результат тривалого процесу еволюції. Відповідно, і стане в нагоді вишукування вчених можуть у всіх сферах і галузях, що мають відношення до еволюції, історії виникнення життя і інших, аналогічних.
Що є об’єктом досліджень? Що конкретно вивчають?
Об’єкт порівняльної психології – вища нервова діяльність людей і тварин. Іншими словами, предметом вивчення є свідомість. Або психіка та її прояви.
Під психікою розуміється не тільки діяльність свідомості, розуму, але й особливості сприйняття умов навколишнього середовища, що дозволяють організму адаптуватися до них, адекватно прореагувати. Іншими словами, психіка, як предмет вивчення у цій науці, не тільки вища нервова діяльність, що виявляється в складних почуттях, але й елементарні реакції, що виражаються простими відчуттями.
Суб’єктами ж у цьому розділі психології є представники світу фауни і люди.
Чим є психіка і поведінка? Визначення
Психіка – термін, який володіє не єдиним значенням, він розуміється по-різному, в залежності від загального контексту і, звичайно ж, напрямки інтересів конкретної наукової дисципліни.
Перше і головне визначення цього терміна полягає в тому, що психіка є нічим іншим, як найвищим видом відображення і сприйняття об’єктивної реальності. Так розуміється властивість до ленінської теорії.
Друге визначення позиціонує психічну діяльність, як властивість високорозвиненою органічної матерії. Це означає, що термін розуміється більш широко. Тобто, це властивість, завдяки наявності якого живі організми здатні реагувати на навколишні подразники і природні умови.
Згідно третього визначенням, даним психіці А. Н. Леонтьєвим, вона є невід’ємною властивістю живих і високоорганізованих суб’єктів, що проявляється у відображенні власним станом навколишньої дійсності. Хоча це тлумачення терміна на перший погляд здається складним, насправді воно досить просте. Мова йде про відповідність стану живого організму навколишніх умов об’єктивної дійсності, що не залежить від вчинків, поведінки або ж волевиявлень, побажань.
В якому б аспекті не розглядалася така властивість, як психіка, вона невіддільна від поведінки. Під ним розуміється повна сукупність реакцій, рефлексів та інших видів активності живих організмів, помітні оточуючим.
Що розуміється під аналізом в цій науці?
Порівняльний аналіз – це методика вивчення чого-небудь, при застосуванні якої вивчаються кілька суб’єктів. Зрозуміло, метою досліджень є знаходження подібностей і відмінностей між ними в тій сфері, до якої відноситься конкретний аналіз.
Методика ця поширена досить широко застосовується практично в усіх наукових галузях. У цій же дисципліні аналіз обмежується рамками психічної діяльності і поведінки суб’єктів вивчення.
