Походження і значення слова “кугут”

Значення слова “кугут” має зневажливий відтінок, вислів адресують недалеким людям, впертим, неосвіченим. Найчастіше його вживають як синонім до поняття “жлоб” або з переносним значенням слова “півень”. Звідки з’явилося це образа, яка його історія, і що означає слово “кугут” насправді?

Етимологія

У гуцульському діалекті Західної України когутом називають домашнього півня, самця птиці тетерева і пучок півнячих пір’я на капелюсі. Слово звучить як “когут” з наголосом на першому складі і, ймовірно, прийшов з польської мови, в якому kogut також означає півень. Когут має зменшувальну і увеличительно-підсилюючу форму слова: когутик, когутище. Таке тлумачення призводить словник української мови, виданий у 1970-1980 роках АН УРСР. Приклад західно-української приказки: “Два когута, як і дві господині, ніколи не прийдуть до згоди”. Але чому когут змінився в кугут і значення слова стало образливим?

Вульгаризм та жаргон

Ще до революції слівце “кугут” з’явилося в блатної лексики російськомовного населення Одеси. В мовне середовище портового міста воно могло потрапити від мігрантів з територій, що належать до сучасної Західної Україні, або від польських євреїв. Слово мало два значення, і обидва вживалися з нищівним глуздом. Як позначення півня, воно стало синонімом слова, що позначає людей нетрадиційної сексуальної орієнтації. Також кугутами називали самих негідних осіб з категорії жлобів.

Зневажливе позначення людей

У період розкуркулення на Україні і пізніше термін “кугут” вживався в адресу заможних селян і служив синонімом іменника “куркуль”. Приблизно з початку 1960-х значення слова “кугут” (“сільський кугут”) стало зовсім іншим. Так стали називати городяни переїжджають у міста сільських жителів, які розмовляють суржиком, не вміють себе вести і не мають поняття про норми пристойності. Слова “кугут”, “жлоб”, “куркуль”, “селюк”, “бидло” стали синонімами. В Україні, особливо у Львові, існувала того ж значення вислів “рогуль” (бик, віл в гуцульському діалекті), яке сьогодні набуло ще й політичний відтінок.

Поступово образливе слово поширилося на адресу неосвічених, дурних людей, нахабних і нарваних при всьому їх неуцтві. Зараз термін вживається рідко, але на Дону, особливо в південній частині Ростовської області, воно залишилося в широкому вжитку.