Пастельний живопис: техніка, ефекти і особливості роботи з пастеллю

Короткий екскурс в історію

Назва “пастель” походить від слова “а пастелло”, яким позначали малювання італійським чорним олівцем і сангіною. У XVIII столітті ця техніка стала популярною, її широко використовували у Франції та Англії. Відомими художниками пастельного живопису були Франсуа Буше, Шарден, Делакруа і ін.

Поступово її популярність дещо зменшилася, але пастель знову стала цікава художникам у другій половині XIX століття. Пастель активно використовували в роботі імпресіоністи, тому що вона дозволяла отримати чисті і красивий колір. Імпресіоністи створювали напрочуд ніжні, напівпрозорі картини.

У російському образотворчому мистецтві

У Росії пастель почали використовувати на початку XVIII століття завдяки іноземним художникам. На початку малювали тільки іноземні майстри, які виконували роботи на замовлення. Відомими художниками пастельного живопису в Росії були Карл-Вільгельм Барду, який писав в цій техніці портрети; також її використав Олександр Орловський Олексій Гаврилович Венеціанов та інші майстри. Це напрям в образотворчому мистецтві дозволило створити дивовижні пейзажі з чистими квітами та м’якими лініями.