Правила, пов’язані з дітьми
З появою дитини осетини дотримувалися цілої системи поглядів. Під час вагітності жінку оберігали і дбали про неї. Неприпустимі були:
- важка праця;
- різного роду заворушення;
- підняття тягарів.
Все сімейство відносилося до майбутньої мами з повагою, більш того, вагітна знаходилась під захистом старшої жінки, а молодші брати і сестри чоловіка поспішали на допомогу.
З настанням вагітності жінку з подарунками і люлькою для дитини повертали в рідне гніздо. Вона народжувала первістка в будинку своїх батьків — це тривало аж до XIX століття. Переїжджала невістка з чадом до чоловіка під гучне святкування.
Привітати з поповненням в сім’ї приходили родичі і друзі, так і односельці. Всіх пригощали і вітали. Народження малюка жіночої статі зустрічалося не так пишно.
На хлопчика покладалися надії як на майбутнього:
- воїна;
- захисника;
- працівника;
- добувача.
Але головне, він вважався продовжувачем роду і фамільної честі.
Осетинські звичаї і традиції для дітей дуже своєрідні. Коли дитині виповнювалося четверо діб, його клали в колиску. Це перетворювалось на церемонію. Перед тим як його туди вкласти, жінка, яка перша його викупала відразу після народження, купає його і в цей раз. З цього приводу:
- пекли пироги;
- варилося багато пива;
- забивали бичків і баранів;
- готували різні смаколики.
Що примітно, свято вважався чисто жіночим.
Через 10 днів батьки хлопчика влаштовували черговий свято. В цей день давалось ім’я дитині. Дійство організовувалося в будинку батьків. Ім’я дитині вибирали наступним чином:
- присутні чоловіки кидали жереб, для цього застосовувався альчих;
- першим в жеребки брав участь найстарший, потім інші за принципом старшинства;
- той, у кого виявився альчих, ставав у певну стійку і оголошував ім’я немовляти.
На початку липня сім’ї, у яких з’явилися хлопчики, які відзначали свято на честь появи майбутніх захисників і годувальників.
