Внутрішня архітектура
З кінця вісімнадцятого століття назва театру змінювалося багато разів. Він був «Театром Мистецтв», «Театром Республіки і Мистецтв», «Театром Опери» і навіть «Імператорською академією музики» і «Королівської академії музики і танцю».Фото Гранд-Опера в Парижі не передають і половини того пишноти, яким наситив будівля архітектор не тільки зовні, але і всередині. Камені для обробки звозилися з усієї Європи та її колоній, в тому числі африканських. З каменів каменотеси створювали чудові статуї, що збереглися донині. Знамениті скульптори того часу день і ніч працювали над створенням самих чудових статуї грецьких богів, покровителів любові, поезії, танцю і музики.
Будівля займає близько десяти тисяч квадратних метрів. В них спокійно вмістилася сцена, здатна одночасно прийняти понад 400 артистів. Для глядачів передбачено дві з половиною тисячі місць. Практично всі елементи декору прикрашені сусальним золотом. За збереженим історичних документів відомо, що знадобилося близько шести тонн золота, щоб щедрою рукою вилити його на плафони, статуї амурів, грецьких богинь, щоб обробити дзеркала і стелі. У центрі залу висить чудова кришталева люстра, яку видно навіть з зовнішньої сторони будівлі опери в Парижі. Зараз між статуями богів розташовані бюсти великих композиторів усіх епох: Бетховена, Штрауса, Баха, Моцарта, Россіні, а стелі прикрашені відновленими фресками.
