Утворення і розквіт Суздальско-Нижегородського князівства
Зазначений рік вважається роком освіти нового князівства в Поволжі. Симеон Гордий не міг залишити думок про повернення під свою владу такого багатого міста. Він неодноразово звертався з цим проханням в Золоту Орду, але безрезультатно. Князь Костянтин, боячись, що місто у нього заберуть силою, залишив Суздаль і переїхав в Нижній Новгород.
Місто, що стоїть на злитті Волги і Оки, швидко розвивався. На навколишніх землях вирощувалися різні сільськогосподарські культури. Жито була основним злаковим рослиною, добре народилися в цих краях. Також широко сіялися овес, пшениця, гречка. Вирощувалися й технічні культури: коноплі і льон. В Нижегородському князівстві велике значення мали рибальство і полювання. Місцеві жителі займалися також бортництвом і солеварінням.
Центрами ремесел були такі великі міста, як Нижній і Городець. Тут займалися метало – та деревообробкою, ювелірною справою, ткацтвом, виробництвом кераміки і косторізним промислом. На території князівства, крім власних грошей, ходили монети інших князівств і держав, що свідчить про широку географію торговельної діяльності.
За п’ятнадцять років князювання Костянтин Васильович значно розширив свої володіння, підкоряючи навколишні язичницькі племена і приєднуючи їх земельні володіння до свого князівства.
