Гідна екранізація
Проект режисера Дмитра Йосипового, і виступив в якості сценариста Віктора Смирнова має дві назви: «Літо вовків» і «Краплі крові на квітучому вереску». Знімальний процес серіалу проходив на території республіки Білорусь: частково в Гродно, але переважно під Мінськом.
З першого епізоду фільм заворожує своєю атмосферою, створеної спільними зусиллями оператора Олексія Тягичева і композитора Руслана Муратова, і тримає в неослабному напрузі до самого фіналу. Критики нерідко звинувачують авторів у надмірній затягнутості проекту, хоча з оповідання неможливо викинути жодної хвилини: кожна з мізансцен виправдана і цікава.
Переваги і недоліки
Похвали гідна режисерська робота: візуалізація фільму відмінна. Сценарій проекту «Краплі крові на квітучому вереску» може послужити зразком для початківців драматургів. У ньому відсутні зайві сцени і непотрібні виснажливі діалоги – все тільки по темі. Персонажі промальовані об’ємно. Позитивним співчуваєш і співпереживаєш, негативні спонукають замислитися над їх особистісними мотивами і вибором. Закадровий текст читає Юрій Назаров – в його виконанні такий авторський прийом здається на рідкість вдалим.
Особливих недоліків міні-серіал «Краплі крові на квітучому вереску» не має, про що свідчать його рейтинг і відгуки глядацької аудиторії. Однак професійних кінокритиків і простих обивателів кілька збентежив фінал проекту. Кінцівка неприродно зім’ятою, неначе у творців підтискали строки або скінчився бюджет і все знімалося в один день.
