Наука і наукові методи
Незважаючи на особливе місце кримінології в системі наук і швидке поширення у повсякденному житті, її визначальні характеристики і точне розмежування залишаються спірними.
Основою дисципліни є логіка, раціональність, ясність у визначенні проблеми, суворе використання доказів і прозорість не тільки у методах, але й у явній деталізації будь-яких припущень і основоположних теорій. Як правило, невірно заявляти про абсолютної об’єктивності, тому науковий підхід спрямований на зниження суб’єктивності. Це виконується шляхом обмеження упередженості скрізь, де тільки можливо. Все це підтверджується за допомогою достовірних даних і вказівки інформативних джерел.
Злочинність та її контроль — гостра тема як в емоційному, так і в політичному плані. Науковий підхід до дослідження максимально важливий для створення надійної бази фактичних даних, яка може врівноважити міфи, стереотипи і необгрунтовану популярність неправдивої інформації.
Так, завданнями кримінології як науки є:
- Ретельне вивчення причин, мотивів і наслідків об’єктивних і суб’єктивних факторів злочинів.
- Розгляд статистики усіх видів правопорушень та методів боротьби з ними.
- Складання психологічного портрета особистості.
- Визначення механізмів конкретного діяння.
- Заходи і напрями щодо запобігання повторних випадків.
Одним з ключових вкладів вчених є те, що вони задають питання, які часто стосуються оскарження загальноприйнятого погляду на світ. Наприклад, припущення в давньогрецькі часи про те, що світ був круглим, а не плоским, являв собою радикальний відхід від думки минулого часу, що згодом змінило астрономію в зовсім іншому напрямку. Коли справа доходить до правопорушень, ясне уявлення про природу проблеми і її потенційної складності) є життєво важливим кроком до вирішення. Криміналісти визнають, що широкий спектр аналітичних підходів може сприяти подоланню багатьох труднощів, що виникли.
