Фундамент — це підземна або наземне підстава для будівлі. Що являє собою класифікація фундаментів? Виділяють цегляні, кам’яні, дерев’яні, бетонні варіанти. Зупинимося докладніше на особливостях кожного типу підстави, так як саме від фундаменту залежить якість і надійність споруджуваного споруди.
Параметри для класифікації
Фундамент є опорним підставою, він призначений для перенесення навантаження будівлі на базову майданчик. Ділять підстави на два види: природні і штучні. До першої групи належать землі, розташовані під фундаментом. Вони володіють певною пропускною здатністю, забезпечують стійкість споруди при усадці.
Штучний фундамент не має несучої здатності. Для підвищення його міцності використовують трамбування, знижують вологість ґрунту, переносять основу на інше місце.
Класифікація фундаментів по конструктивним особливостям передбачає виділення наступних видів:
стрічковий;
пальовий;
стовпчастий;
плитний (монолітний).
Важливі моменти
Стрічкове підставу укладається під стінами будівлі або під конкретними опорами.
Стовпчастий фундамент закладають на необхідну глибину під легкі конструкції.
Пальовий тип використовують при високому рівні грунтових вод, а також при необхідності будівництва будівлі підвищеної навантаження. В даний час він активно застосовується при установці малоповерхових будинків на воді, будівництві будинків на болотистих грунтах.
Плитний суцільний фундамент використовують на грунтах, що володіють незначною несучою здатністю. Даний тип застосовують для додаткової гідроізоляції при спорудженні основи для підвалу.
За типом будівництва
Класифікація фундаментів по даній ознаці передбачає виділення декількох груп підстав:
мелкозаглубленние;
глибинні;
монолітні;
збірні.
При виборі одного з варіантів враховують максимальні навантаження, які будуть надавати на фундамент, стіни та дах.
Стрічковий варіант
Розглянемо докладніше види фундаментів. Класифікація на перше місце ставить стрічковий фундамент. Цей варіант вважається оптимальним для будівництва приватного будинку. Класифікація фундаментів даного типу регламентується нормативами Сніп (3.02.01) за такими ознаками:
конструкції;
глибині закладення
За першою ознакою виділяють збірні конструкції з заводських залізобетонних блоків, монолітні варіанти (заливка їх виконується в опалубку, на місці будівництва), цегляні або бутові конструкції.
По глибині залягання стрічкові підстави поділяють на дві групи:
стрічковий фундамент незначного заглиблення (0,4-0,7 м);
глибокого залягання (нижче рівня промерзання грунту).
В індивідуальному будівництві застосовують монолітний варіант.
Пальові конструкції
Що являє собою класифікація пальових фундаментів? Для початку дамо коротку характеристику даного варіанту підстави. Це підземні конструкції, мають видовжену форму. Вони розташовуються в якості окремих елементів або групою, встановлюються похило або вертикально. Частина паль вбивається безпосередньо в грунт. Також такий варіант фундаменту встановлюється за допомогою вкручування, вдавлювання, занурення, набивання.
У кожного варіанту передбачається своя технологія монтажу, матеріал виготовлення, умови експлуатації. Класифікація паль і пальових фундаментів передбачає визначення їх функціональної належності, що стосується підвищення несучої здатності грунту. Такі підстави застосовують при зведенні житлових будинків, дачних будиночків.
Що являють собою види пальових фундаментів? Класифікація, та їх застосування ґрунтується на декількох параметрах:
особливості конструкції;
розмірах;
форми перерізу;
матеріалом виготовлення;
технології монтажу;
характером роботи;
способом армування.
Залежно від особливостей конструкції, для будівництва можна вибирати цільні або складові, зроблені з декількох секцій, палі. Вони можуть мати вістрі або тупий нижній кінець, а також додаткові розширення на різних рівнях.
За розміром палі ділять на жорсткі (короткі) і довгі (середньої жорсткості).
В даний час пропонуються наступні форми паль: багатокутні, круглі, пірамідальні, трапецеїдальних, хрестоподібні, конічні, пустотілі, суцільні.
Матеріали для виготовлення паль: бетон, залізобетон, дерево, метал. Останнім часом все частіше застосовується комбінація декількох матеріалів, що істотно збільшує технічні характеристики паль.
За характером роботи виділяють опорні і висячі варіанти. При встановленні паль використовують забивання, вкручування, набивання, вдавлення.
Особливості вибору паль
При підборі виду паль необхідно враховувати особливості ґрунту, висоту і конструкції будинку. Наприклад, для районів з вічною мерзлотою не підійдуть суцільні ж/д палі без поперечного армування.
Важливо спочатку вивчити фундаменти: класифікацію, вимоги, особливості, підібрати оптимальний варіант, і тільки потім приступати до будівництва нової споруди. Від правильності вибору напряму залежить безпека та експлуатаційні характеристики створюваної конструкції.
Палі-стійки — стовпи, які проходять через слабкий грунт, спираються на його пласти. Висячі палі — стовбури, які передають навантаження від будівлі на грунт через бічні поверхні.
Обладнання
Щоб занурювати пальовий фундамент на певну глибину вдавленням або забиванням, застосовується спеціальне обладнання: копри, молоти, інші ударні або вібраційні установки. Виділяють такі їх варіанти:
механічні;
гідравлічні;
пневматичні;
дизельні.
Якщо у будівництві використовуються набивні типи паль, спочатку бурять свердловини або забивають у грунт порожнисті труби. Отримане отвір заповнюють розчином бетону.
Залежно від якості ґрунту та обраної технології оболонку або залишають, або ж виймають після встановлення паль.
Особливості паль
Для виготовлення гвинтових паль використовують метал або залізобетон. Складаються вони з стовбура і гвинтових лопатей, які розташовуються на спеціальному черевику-наконечнику. Стовп буває порожнистою, а також заповнених бетоном. Лопаті можуть бути металевими звареними, литими сталевими, пластмасовими.
В якості матеріалу для дерев’яних паль використовується деревина сосни або їли. Іноді основою для дерев’яної палі стає модрина, дуб, кедр. Вибирають для паль прямоствольние колоди, попередньо видаляють з них кору. У разі значного заглиблення виконують зрощення дерев’яних паль по 3-5 елементів.
Залізобетонні палі виробляють на заводах, а монолітні конструкції споруджують безпосередньо на будівельному майданчику (згідно з проектом). Арматуру заливають бетоном з урахуванням кліматичних особливостей регіону.
Для металевих паль застосовують труби, прокатний профіль, зварні конструкції. Для захисту від атмосферної корозії їх обробляють кам’яновугільними смолами, бітумом, спеціальними антикорозійними складами.
Пальовий фундамент складається з системи ростверків та паль, які є зв’язуючими і розподільчими елементами навантаження споруди. На несучі балки або плити, які об’єднують палі, будуть спиратися наземні елементи споруджуваного будинку.
