Потрібен рай?
Коли пасажири автобуса прибувають в рай, їм недобре, вони незадоволені: світло засліплює, вони кричать, що все це – реклама. Так неможливо жити. “Яблука не вкусиш, води не вип’єш, по траві не пройдеш”. Їм добре жилося і там, звідки вони прибули. Як пишуть читачі книги Клайва Льюїса “Розірвання шлюбу” у відгуках, читаючи ці рядки, розумієш, що пекло чи рай кожен вибирає сам. Здавалося б, що людям ще треба? Їм влаштували екскурсію, дозволили доторкнутися до вічного блаженства – побачити своїми очима рай, порівняти той світ і цей. Нехай ненадовго, але їм було дано вище щастя, про яке можна тільки мріяти.
Але ні погляди, ні думки цих людей не затримуються ні на чому – вони поспішають назад, метушаться, лаються, голосять. Вони примудрилися і в рай перенести своє пекло. Автора переповнюють тривожні почуття, і читач бачить, що пекло – це захоплення пристрастями. У невеликому творі проноситься галерея осіб і почуттів. Герої книги Клайва Льюїса “Розірвання шлюбу” спілкуються з антиподами, які знаходяться в раю і намагаються напоумити їх, зупинити і попередити зло. Але прибулі горді, вперті і не бажають змінюватися, не хочуть визнати своїх помилок.
