Повернення до витоків
Французька революція принесла не тільки зміни в суспільному устрої, але і зміну моди в країнах Європи. Відбулося чергове повернення до античних ідеалів. Серед багатьох особливостей жіночого сукні виділилися: піднята лінія талії, відсутність нижньої спідниці і корсета. Це і є історичні сукні ампір. На це недовгий час з моди вийшла тонка талія, що дозволило світським модницям розслабитися.
Романтичний стиль
Прихід цього стилю датується 20-ми роками XIX століття, і знову еталоном жіночої краси стала тонка талія. Спідниці нового фасону стали коротшими і розширилися, своєю формою стали нагадувати дзвін, а от довжина стала менше – по щиколотку. Типовим представником рукава цього стилю можна назвати «баранячу ногу», розширюється у плеча і стає повністю облягаючим у кисті.
Велика груди і її акцентування зіграло важливу роль в особливості романтичного стилю історичних бальних суконь. У моді були глибокі декольте, але показувати виріз можна було тільки ввечері, в денний час жінкам пропонувалося носити пелерини і шалі, закривають груди.
Саме в часи царювання цього стилю з’являються перші швейні майстерні, що значно підвищує доступність суконь та швидкість зміни модних тенденцій. В цей період і починається шиття за викрійками історичних суконь. Наприклад, вже в 50-ті спідниці стали прикрашатися горизонтальними оборками, рюшами та іншими декоративними елементами з тканини, покликаними підкреслити конічний силует жіночого вбрання. А ось кінець 60-х став початком зменшення кринолінів, згодом їм на зміну і зовсім прийшли турнюри – накладки на поперек, покликані надати фігурі виразність. Ця деталь жіночого історичного сукні протрималася в моді аж до 80-х ХІХ століття.
