Розв’язка
Мишкін відправляється в Петербург на пошуки втекла нареченої. На вулиці він наштовхується на Рогожина, який приводить його в будинок, де він жив з Смушкове. Настасья Пилипівна вбита Парфеном. Обидва чоловіки, для яких вона стала фатальною жінкою, сідають біля її тіла і починають розмовляти.
У Мишкіна трапляється напад, на ранок він вже нікого не впізнає і нічого не пам’ятає. Події останніх днів остаточно руйнують психіку, перетворюючи в ідіота.
Головний герой
У аналізі твору “Ідіот” Достоєвського велика увага має постать головного героя. Розповідаючи про Мишкін, автор, даючи оцінку, стверджував, що він прекрасна особистість, у якій втілилася християнська мораль і добро. Персонаж сильно відрізняться від усіх оточуючих його людей, стаючи втіленням чесності, людяності і безкорисливості. Більшість героїв роману загрузли в жадібності і лицемірстві, надаючи в цьому житті значення тільки грошей. При аналізі роману “Ідіот” Достоєвського варто відзначити, що одна з головних думок полягає в тому, що саме з-за цього морального відмінності інші герої і вважають Мишкіна неповноцінним.
Спосіб життя Льва Івановича був максимально замкнутим. Повернувшись у вищий світ з швейцарської клініки, він побачив навколо себе жорстокість, антигуманність і багато інші людські пороки. Даючи коротко аналіз роману “Ідіот” Достоєвського про самому головному, варто підкреслити, що письменник асоціює свого головного героя з Ісусом Христом. У першу чергу, з тією метою, з якою син Божий зійшов на землю. Як і Ісус, Мишкін не раз “гине”, зносить зрада і обман, але кожен раз прощає тих, хто стає причиною цього.
Проводячи аналіз “Ідіота” Ф. М. Достоєвського, варто відзначити, що перед князем стоїть завдання надати дієву допомогу навколишнього суспільству. У людей, яких він зустрічає на своєму шляху, Мишкін намагається вдихнути добрий початок, подаючи особистий приклад. Навіть при короткому аналізі “Ідіота” Достоєвського важливо не втратити цю паралель, яка є в романі однієї з основоположних.
