Об’єктно-орієнтоване програмування
З вершини сучасних знань можна стверджувати, що жоден з проектів минулого століття зі створення інтелектуальної системи не міг відбутися, а якщо б і відбувся, то підлягав би кардинальній переробці. Виною тому усобиця: мови програмування боролися за пальму першості, а розвиток технологій програмування нікого не хвилювало.
Фахівці не вміли працювати швидко, не мали потрібних знань і умінь.
Тільки на початку 90-х років визначилися контури переходу до об’єктно-орієнтованого програмування і почала з’являтися реальна можливість досягнення реальних результатів.
Суперкомп’ютерні технології і штучний інтелект – це не та партія. Комп’ютери повинні бути швидкі і надійні, але цього недостатньо. Класичне програмування на комп’ютері будь-якої потужності не дасть потрібного результату. Результат роботи програміста – програма, а це застигле знання автора.
Питання, як зробити штучний інтелект, насправді, питання як реалізувати динаміку: програма повинна розвиватися поза волею автора і вирішувати завдання, на які автор не підписувався.
