Такі системні плати найчастіше оснащені двома роз’ємами IDE. Зазвичай до одного підключається жорсткий диск, а інший віддається приводу, але при використанні двокомпонентного IDE шлейфа кількість можна збільшити, підключивши до одного роз’єму на платі два пристрої, хоча і жертвуючи при цьому швидкісними характеристиками. Зустрічаються і плати всього лише з одним гніздом IDE, що просто не залишає користувачам іншого виходу. Так доводилося робити власникам комп’ютерів з бюджетними материнськими платами, саме тому багатьом доводиться робити і зараз.
Підключення IDE шлейфа до плати старого зразка і до жорсткого диска або приводу здійснюється в кілька етапів:
Знеструмити системний блок.
Визначити роль жорсткого диска в системі. В залежності від того, яким вінчестер в комп’ютері буде за рахунком, планується робити його системним і т. д., виставляються його налаштування за допомогою перемичок-джемперів, які замикають контакти на спеціальному майданчику. Позначення того, як і що замикати, є на кожному жорсткому диску, тому помилитися буде досить важко.
Вставити штекер IDE шлейфа у відповідний роз’єм на жорсткому диску. При цьому неправильно підключити шлейф не дасть спеціальний обмежувач, а також напрямна, розташована по центру.
Аналогічно попередньому пункту зробити установку коннектора шлейфа в роз’єм на материнській платі. Щоб підключити IDE-шлейф, як правило, потрібно докласти невелике зусилля, однак надмірно тиснути не варто: мікротріщини на материнській платі ні до чого доброго не приведуть.
Під’єднати чотирижильний конектор живлення від БП до роз’єму живлення жорсткого диска. Переплутати полярність тут теж можна не побоюватися: конектор, як і роз’єм на HDD, виконані з заокругленням з одного боку, що виключає ймовірність помилки. Така “зайва” живильна лінія повинна бути в системному блоці як мінімум одна, проте за відсутності вільних коннекторів необхідно скористатися перехідником, благо в кожному комп’ютерному магазині подібних аксесуарів вистачає.
Встановити жорсткий диск в спеціальний відсік системного блоку, якщо планується його постійне використання. Якщо під’єднання тимчасове – забезпечити відсутність вібрації і поштовхів.
Запустити комп’ютер, при необхідності налаштувати необхідні параметри BIOS.
