Журналістика – різноманітна діяльність, що відображається у безлічі використовуваних жанрів. Газета – найстаріший вид ЗМІ, тому саме в газетній журналістиці формувалася жанрова система публіцистики. Відпрацьовувалися основні прийоми і способи донесення інформації до читачів. Сьогодні газети змінюються, намагаючись йти в ногу з часом. Тому з’являються нові види газет – електронні. У них будуть і нові жанри. А ми розповімо про традиційних видах газетних жанрів та їх особливості.
Поняття жанру
У будь-якому виді мистецтва жанр – це стійка форма твору. У журналістиці жанр – це набір стилістичних і сюжетних характеристик, а також особливості подачі інформації. У теорії журналістики виділяють різні види газетних жанрів, які відрізняються обсягом тексту і способом передачі фактів і висвітлення подій.
Незважаючи на виділення різних жанрових форм, сьогодні можна побачити, що відбувається змішання жанрів, і в чистому вигляді вони виявляються все рідше. Жанри – це результат історичної еволюції журналістських форм. І видно, що цей процес не завершився, сьогодні триває кристалізація нових форм. Проте класична типологія продовжує бути актуальною і сьогодні.
Види жанрів журналістики
Існує класичний підхід до виділення видів газетно-публіцистичних жанрів, у ньому виділяються інформаційні, аналітичні та художньо-публіцистичні різновиди. Також існують авторські класифікації, у яких теоретики роблять акценти на інших характеристиках газетних текстів.
Л. Кройчик пропонує ділити жанри на оперативно-новинні, які створюються «по гарячих слідах» подій, дослідницько-новинні, в яких подія піддається аналізу і журналіст формулює свою думку і ставлення до події, оперативно-дослідні, в яких автори також проводять аналіз факту, але роблять це прямо в ході висвітлення події, дослідницько-образні, де результати роздумів і авторського аналізу постають у своєрідній художній формі, та дослідницькі тексти, в яких викладається думка автора, роздуми журналіста з приводу події.
С. Гуревич пропонує зовсім інший підхід до виділення журналістських жанрів. В його типології є новостно-інформаційні, діалогічні, ситуативно-аналітичні, епістолярні та художньо-публіцистичні різновиди.
Публіцистичний стиль
Суспільну сферу, діяльність ЗМІ обслуговує особливий мовний стиль, іменований публіцистичним. Його основними ознаками є:
– Використання різностильової лексики (літературної, суспільно-політичної, просторечной, наукової, професійної).
– Застосування експресивно-емоційних мовних засобів (тропів, емотивної лексики, стилістичних фігур експресивного синтаксису, зменшувально-пестливих суфіксів тощо).
– Використання інтонаційних засобів, що виражають емоції (вигуків, риторичних запитань, конструкцій з тире і трьома крапками).
Завданнями публіцистичного стилю є передача образу, емоцій, вплив на аудиторію. Цей стиль знаходить своє вираження в системі журналістських жанрів. У вітчизняній журналістиці прийнято говорити про особливій стилістиці газетних жанрів. Ця різновид публіцистичного стилю застосовується з метою впливати на широкі маси, передавати інформацію різним верствам населення, і в зв’язку з цим складається мова з особливим функціоналом.
Недаремно дослідники відзначають, що робота в газеті призводить до того, що журналіст починає висловлюватися штампами. Це означає, що на нього вплинув газетний стиль викладу. Однак автори, поряд з володінням цієї стилістикою, повинні зберігати свій індивідуальний, впізнаваний стиль. Він проявляється в тому числі в тому, що журналісти частіше працюють у тих чи інших жанрах.
Особливості газетних жанрів
Газета призначена для того, щоб оперативно інформувати людей про події, що відбуваються. Ознаками газети як засобу масової інформації є:
– Актуальність. Газета повинна висвітлювати ті події, які цікаві читачеві, які якимось чином впливають на його життя.
– Періодичність. Газета має виходити із заданою регулярністю, зазвичай це найбільш часто випускається журналістське видання. Прийнято говорити про щоденних і щотижневих газетах.
– Публічність або загальнодоступність. Газета розрахована на широку, несегментированную аудиторію. Звичайно, бувають газети для відносно вузьких аудиторій – “Учительська” або “Літературна”. Але їх теж часто читає широка громадськість. І газетно-журнальні жанри мають враховувати цю особливість в першу чергу.
– Офіційність. Газети підносять точку зору свого засновника, часто ними виступають адміністративні і владні органи. Тому інформація в газеті носить офіційний відтінок.
Замітка
Найважливіший з інформаційних газетних жанрів журналістики – це замітка. Її функція – швидко та якісно донести до читача інформацію про яку-небудь подію. Вона не передбачає якихось роздумів автора, висловлення ним власної думки. Важливо оперативно та об’єктивно передати інформацію.
Ще одним відмітним ознакою цього жанру є невеликий обсяг, він складає не більше 2 тисяч знаків. Структура нотатки зазвичай підпорядковується відповідей на головні питання: що, де і коли сталося. Автора замітки не цікавлять причини і наслідки події, про яку він розповідає.
Інтерв’ю
Ще один інформаційний газетний жанр – це інтерв’ю. Це записана журналістом бесіда з яким-небудь людиною з якого-небудь приводу. Журналіст тут виступає не просто в ролі записуючого пристрою, його завдання отримати цікаву інформацію від свого співрозмовника. Мистецтво інтерв’юера полягає в умінні поставити цікаве питання і створити особливу, довірчу атмосферу в діалозі.
Завдання інтерв’ю (як газетного жанру) – знайти і донести до читачів точку зору якогось цікавого людини з певного питання. Важливо, щоб думка цієї людини було актуально для аудиторії. Інтерв’ю бувають декількох видів: інформативне, експертне, портретне, проблемне. Існують офіційні та неофіційні інтерв’ю, розгорнуті і стислі.
Репортаж
Наступний інформаційний газетний жанр – репортаж. Він також надзвичайно популярний, так як дозволяє отримати інформацію від імені очевидця події. У журналістиці навіть існує окрема спеціалізація: репортер – це людина, яка займається створенням репортажних матеріалів. Ознаками жанру репортажу є його актуальність і оперативність.
Нікому не цікаво читати репортаж про події давно минулих років, у всякому разі в газеті. Репортер повинен створювати динамічний і цікавий матеріал, він може висловлювати свою думку з приводу події, розповідати про свої відчуття і враження. Адже головне завдання репортажу – це створити у читача ефект присутності.
Звіт
І останній інформаційний газетний жанр – це звіт. Це звичайно великий розгорнутий матеріал, що розповідає про час якогось заходу: з’їзду, марафону, конференції. В нього можуть вкрапляться елементи репортажу та інтерв’ю. Завдання звіту – розповісти об’єктивно і оперативно про те, як проходила подія. Журналіст повинен дотримуватися об’єктивність, не висловлювати своєї думки з приводу того, що відбувається. Існує кілька видів звітів: аналітичний, тематичний, прямий інформаційний. Перші два допускають висловлювання журналістом своєї точки зору в обмеженому обсязі.
Стаття
Головним представником аналітичних жанрів в журналістиці є стаття. Відмінними ознаками цієї форми журналістських текстів є невеликий або середній обсяг, нейтральний стиль викладу, об’єктивність і міркування. Автор передає свої роздуми з приводу події, шукає причини і наслідки, розбирається в значущості події. У журналістиці існують проблемні, інформаційні, аналітичні, рекламні, оглядові та художньо-публіцистичні статті. У них журналіст може висловлювати свою точку зору, але нарівні з іншими думками, щоб дотримувалося вимога об’єктивності.
Передова стаття
Окремо теоретики виділяють такий жанр, як передовиця. Вона покликана висловити думку редакції та засновника. Саме тому в радянський час передові статті завжди були переповнені ідеологічною інформацією. Особливість цієї статті в тому, що вона обов’язково розташовується на першій шпальті газети. Цим підкреслюється важливість і актуальність матеріалу. В таких публікаціях не може бути особистої думки автора, це завжди знеособлена, колективна позиція. Приводом для написання передовиць завжди виступають найгостріші події дня.
Кореспонденція
Особливий аналітичний жанр – це кореспонденція. Її завдання висвітлювати нові тенденції і явища в суспільному житті. Цей журналістський текст може зближуватися за своїми ознаками з репортажем або нарисом, в залежності від завдання, що стоїть перед автором. В кореспонденції журналіст повинен відповідати вимогам оперативності, актуальності й об’єктивності. Цей жанр представлений інформаційної або аналітичної різновидами.
Нарис
До художньо-публіцистичним жанрам газетних текстів належить нарис. Це дуже варіативна і часто зустрічається форма. Його завдання не тільки розповісти читачам про подію, але і розкрити його соціальну значимість. Цей жанр зближується з тестами художньої літератури.
У нарисів обов’язково повинні бути сюжети, діючі особи, автор у художній формі розповідає про подію і виявляє його характеристики через створювані образи. Існує безліч різновидів нарисів: портретні, проблемні, шляхові. Не дарма часто говорять про очерковой літературі, і є навіть така спеціалізація – нарисовець, в якій працювали багато видатні письменники: К. Паустовський, М. Пришвін, Е. Хемінгуей.
Фейлетон
Також до газетним жанрам відносяться і ще одна особлива форма журналістських текстів – фейлетон. У ньому журналіст в сатиричній формі викриває соціальні пороки. Він належить до групи літературно-публіцистичних жанрів. У фейлетони автор у яскравою, виразною формі передає ставлення до критикованої ситуації. У фейлетони використовується гострий і експресивний мову для створення образів персонажів.
