Екологічно чистий транспорт: види, принцип роботи

Автомобілі, що забруднюють атмосферу, можуть в далекому майбутньому зникнути. А поки тільки з’являється екологічно чистий транспорт. Хоча деякі його види існують досить давно. Їх треба тільки вдосконалювати. У розробників є безліч ідей. На жаль, багато з них поки що реалізувати не вдається.

Нова модифікація велосипеда

Цей задум визрів у британця Клайва Синклера – засновника фірми Sinclair Research. Раніше він відзначився винаходом персонального комп’ютера «ЗедИкс Спектрум».

У 70-х роки минулого століття він розробляв триколісний електроцикл. У цій моделі велосипед асимілювався з електричним скутером.

Сінклер не сумнівався у своєму успіху і вклав у цей проект понад 15 млн. доларів. Шасі задуманого екологічно чистого транспорту допрацьовували експерти з компанії «Лотус».

Двигуни повинна була випускати італійська фірма «Полимотор». Складальні роботи проходили на підприємстві «Гувер». І на початку 1985 року трицикл став об’єктом продажу. Продукт отримав найменування Sinclair C5. Його особливості:

Монолітний корпус з міцного пластику.

Наявність переднього обтічника і жорсткого сидіння у формі ковша.

На кермі кнопка включення двигуна.

Становище самого керма – під колінами їздця.

Потужність силового агрегату – 250 Вт. У нього був відсутній плавний контроль обертів.

Маса всього трицикла – 30 кг, а акумулятора – 15 кг.

Резервний заряд дозволяв рухатися без підзарядки максимум 30 км. Після чого транспорт ставав звичайним велосипедом.

Перший тираж трициклів був миттєво розкуплений. Але потім відзначилося різке падіння продажів. Сінклер допустив велику помилку – вибрав невдалий час для появи на ринку: за три місяці до старту сезону. І тим людям, які стали володарями цього транспорту, доводилося чекати весни. А хтось вирішив зовсім не купувати трицикл.

Преса різко критикувала цей транспортний засіб, адже воно виявилося зовсім неготовим для британських доріг і погоди.

За 6 місяців було зафіксовано лише 12 000 продажу трициклів (замість запланованих 60 000). Сінклер визнав свій провал. І незабаром виробництво його дітища припинилося.

«Американський неваляшка»

Цей персональний екологічно чистий транспорт був створений компанією, яка належала Діну Камену.

По суті, був створений електричний варіант самоката. Його специфіки:

Динамічна стабілізація.

Розміщення коліс на одній мережі. Це стало запорукою компактності і чудовою маневреності.

5 гіроскопів з комп’ютерною обробкою сигналів. Це забезпечувало прекрасну стійкість.

Водій починав рух, просто нахилившись назад або вперед. Дітище Камена отримало назву «Сегвей». Презентація відбулася в кінці 2001 року. А в березні наступного року на аукціоні були продані перші три моделі.

За перший рік реалізації розійшлося приблизно 6000 самокатів. Сьогодні параметр перевищує 50 000 штук.

Близько 40 % придбань здійснює поліція. Вона оснащує цим засобом патрулі у парках, на вокзалах, в аеропортах і на великих спортивних об’єктах.

«Сегвей» постійно модернізуються, і з’являються нові модифікації. І сьогодні модель автоматично приймає заходи у випадку екстреного падіння: подається спеціальний сигнал, і падає швидкість.

В техніці влаштовані литийионные батареї. Вони дозволяють долати 25-40 км Для відновлення заряду самокат просто підключається до побутової розетки. Тривалість процедури 8-10 годин.

Гранична динаміка самоката – 20 км/год.

Японський аналог

Фахівці концерну «Тойота» вирішили у відповідь американцям розробити самий екологічно чистий транспорт, на їхню думку. Було створено електричне крісло.

Для управління їм використовується джойстик. У 2005 році була презентована модифікація з чотирма колесами – i-Unit. У 2008 вийшла модернізована версія, але вже з трьома колесами – i-Swing.

Вінцем творіння стала модель i-Real. Її специфіки такі:

Зміни колісної основи в режимі реального часу.

При русі на скромною швидкості контрольоване заднє колесо максимально наближене до передніх коліс. При натисканні на газ дистанція між осями збільшується, і крісло знаходить чудову стійкість.

Швидкісний межа – 30 км/год

Є тільки один недолік – такі моделі не присутні у вільних продажах.

Дані по экобусам

Сильне забруднення повітря в мегаполісах змусило розробників ЗАТ «Тролза» з Енгельса створити екологічно чистий громадський транспорт. Він отримав найменування – экобус.

Він базується на микротурбинных системах «Капстоун». Достоїнств у экобуса предостатньо:

Мобільність.

Низькопідлогова платформа.

Комфортний і теплий салон.

Безшумний хід.

Економія пального (скрапленого газу). Це заслуга позначених мікротурбін. Також завдяки їм у повітря викидається мінімум токсинів. А під час зупинок параметр вихлопів зводиться до нуля.

Чинний шаблон экобуса був презентований в 2008 році, в травні. Цей екологічно чистий вид міського транспорту успішно впорався з усіма тестуваннями. Йому було присвоєно сертифікат високої якості. І вже планується запуск тиражного виробництва. Дебютні п’ять моделей використовуються сьогодні в Краснодарі і Москві.

Ситуація з экобусами у світі

Аналоги дебютного вітчизняного такого транспорту на основі відомих мікротурбін вже не перший рік інтенсивно застосовуються в США, Англії, Нової Зеландії і деяких інших країнах.

Наприклад, у Нью-Йорку в 2007 році цей екологічно чистий транспорт став активно експлуатуватися у найбільш заселених районах. У підсумку істотно знизилися витрати на пальне і покращилося екологічне становище.

В англійському місті Ньюкасл вздовж місцевої набережній щодня виконують робочі рейси 10 сучасних экобусов. Вони оснащені мікротурбінами «Капстоун» модифікації C30.

Взаємодія цих пристроїв з акумуляторами на борту створює безперервну генерацію електроенергії, потрібної для руху транспорту.

Коли автоматичний механізм управління автобуса надсилає сигнал до микротурбине, вона заряджає батареї. З цієї причини экобус може працювати близько 10 годин на добу без підживлення.

Про гібридних машинах

Найбільші виробники вже не перший рік опрацьовують ефективне використання екологічно чистого транспорту.

У цьому переліку значаться і «Тойота» і «Ніссан», і «Пежо» і «Форд». Вони випускають модифікації, оснащені гібридним силовим апаратом. Його характеризує підвищена економічність і екологічна безпека.

Принцип дії системи – електродинаміка. Гальмівний момент створюється на тяговому двигуні. Для цього кінетична енергія трансформується в електричну. Вона навантажується реостатами і гальмівним моментом, що йде на колеса головного мосту, зачіпаючи трансмісію.

У 2009 році фірма «Ленгфорд Перфоменс» випустила гібридну модель «Форд». Її базою стала позначена раніше микротурбина.

Інженери компанії переконані, що їх дітище – це самий екологічно чистий вид транспорту в світі. І по функціональності він теж займає верхні позиції.

Цей автомобіль вийшов завдяки модернізації фордівського кросовера S-Max. Його оснастили микротурбиной, тим самим перетворивши в абсолютний гібрид.

Він отримав назву Whisper Eco-Logic. На демонстраційних випробуваннях він подолав 129 км, витративши всього 3,8 л пального.

Електрокари. Історія

Через погіршення екології і подорожчання нафтових продуктів у світі досить актуальним є питання по налагодженій стабільного випуску електромобілів.

Їх історія налічує близько 180 років. Імпульсом до їх розвитку стала електромагнітна індукція. Перші моделі відрізнялися солідної масою і низькою швидкістю – максимум 4 км/ч. Також були абсолютно не придатні до експлуатації.

Інтерес до них відродився в 90-х роках минулого століття. У період з 1996 по 2003 рр. в США модель випускалася GM EV1.

Вона стала першою серійною модифікацією в новій історії електрокарів. Потім випуски налагодили багато грандів. Вони і їхні творіння відображені у наступній таблиці:

Компанія	Дітища
«Тойота»	RAV4 EV ZENN
«Дженерал Моторс»	EV1
«Шевроле»	Volt
«Вольво»	C30 BEV
«Тесла»	Roadster Model S
«Рено»	серія Z. E
«Ніссан»	LEAF
«Лада»	Еллада

Переваги електромобілів

Ці екологічно чисті види транспорту володіють незаперечними перевагами:

Економічні витрати пального.

Мінімізація забруднення повітря.

Практично безшумна робота.

Плавний розгін зі стрімким прискоренням.

Високий рівень безпеки, доведений численними тестуваннями.

Лояльні цінники. Їх появі сприяли масові тиражі машин.

Висока надійність. Вона досягається за рахунок скорочення кількості складових і вузлів.

Слабкі сторони електрокарів

У таких машин є і свої недоліки. Їх перелік викладено нижче:

У Росії погано розвинена мережа пунктів для підзарядки електромашин.

Ліміти по швидкості і пробігу. Багато моделі без підживлення здатні долати 160-240 км.

Тривалість зарядки: 8-10 годин.

Наявність тільки двох місць в салоні.

Необхідність заміни батареї. Періоди фігурують різні: від 3 до 10 років.

В холоду швидше сідає акумулятор. У результаті знижується пробіг на 30-50 %.

Ситуація у Росії

У нашій країні на сьогодні не відзначається найвищий попит на електромобілі. Картина може різко змінитися при таких розкладах:

Вартість бензину зросте в 10 разів.

Знизиться сукупна вартість електричних моделей.

Другий пункт реально можливий за умови технологічної революції. І сьогодні багато світові гранди не перестають модернізувати свої моделі. А в питанні, який транспорт екологічно чистий і самий просунутий, вони вказують на свої дітища.

І кожен поважаючий себе концерн має намір найближчим десятиліття бути представленим на ринку електромобілів.

В цьому напрямку намагається не відставати і вітчизняний гігант «Лада», заявивши про своє творіння – EL LADA.

У виробництві електричного транспорту наша країна програє Японії, Великобританії, Швеції, США та іншим країнам з потужним технічним розвитком. Однак наше інтелектуальне та виробниче надбання може вивести нас в число провідних держав.