Відгуки про книгу “Чапаєв і Порожнеча”
Зараз можна прочитати і різко негативні і захоплені думки як професійних критиків, так і простих читачів.
Відомо, наприклад, що про роман негативно відгукнулися кінорежисер Олександр Сокуров і письменник Олександр Солженіцин. Навпаки, критик Гліб Шиловський висловився так:
Роман незрівнянний, з якою б ви не почали читання. … Проза Пелевіна призначена для постійного читача. В ній міститься і отрута і протиотруту. Його книги — це курс лікування, терапія свідомості.
Згадуваний тут вже Дмитро Биков говорить про твір Пелевіна як про “серйозному романі для неодноразового перечитування”. Загальна ж ідея, на думку критика, полягає в тому, що
всім самим буденним дій і подій Пєлєвін підшукує метафізичне пояснення, вибудовуючи безліч паралельних світів і просторів, що живуть, втім, по одному закону.
Екзотичним кактусом, невідомо для чого вирощеному на підвіконні російської культури, назвав роман письменник і літературознавець Павло Басинский. За його словами, весь текст складається з “дешевих каламбурів”, “середнього мови” і “метафізичного шкодничества”.
Згідно ж більшості відгуків (“Чапаєв і Порожнеча” Віктора Пелевіна зібрав величезну кількість вражень пересічними читачами), роман представляє із себе досить цікаву фантастику з численними посиланнями до історичних реалій. Це перше враження, само собою, досить просте і поверхневе.
А ось, схоже, інша крайність: деякі написали відгуки про “Чапаєва і Порожнечі” Пелевіна радять для більш повного розуміння тексту приступати до читання роману лише тим, хто має в своєму інтелектуальному багажі хоча б загальні уявлення про основи буддизму – адже відсилань до нього в романі предостатньо. А ще непогано б розбиратися в тонкощах абсурду у літературі й взагалі орієнтуватися в історії Росії та періоди розвитку її культури.
Без сумніву, твір заслуговує уваги, і ще буде написано безліч самих різних відгуків про “Чапаєва і Порожнечі” Віктора Пелевіна.
