Як відомо, в одній людині може вживатися кілька субличностей. Ні, не варто думати, що така людина нездужає, з точки зору науки це абсолютно нормально, головне, що субличности не конфліктували між собою. Так цілком мирно уживаються трудяга і пустотливий гуляка. Трудяга думає про те, що він добре потрудився, а бешкетник або гуляка думає, що непогано було б тепер і попиячити.
Значення слова
Слово «бешкетник» означає неслухняного і непосидючого дитини, який пустує, бавиться, шумить. Якщо це слово застосовують по відношенню до дитини, то вона швидше має поблажливий підтекст. Іншими словами дитині належить пустувати і пустувати.
Також це слово можна застосувати по відношенню до вже дорослому чоловікові, який веде себе аналогічним чином, тобто шумить, бавиться, пустує. Тільки є одна суттєва різниця, так як зазвичай це відбувається під дією алкогольного сп’яніння. Отже, бешкетник – це маленький хлопчик чи дорослий чоловік, поведінка яких відрізняється гучним веселощами і пустощами, тільки причини тут різні. У першому випадку – дитинство, а в другому – алкоголь.
Давайте жити дружно!
Часом буває, що в одній людині живуть і ворогують дві особистості. Один – хороший працівник, а інший – ледар і гуляка. Ці дві особистості можуть ворогувати один з одним, тим самим посилювати психологічні проблеми людини. У цьому випадку бешкетник – це вже не той милий баляндрасник і веселун, це некерований і несерйозний чоловік, який в першу чергу може нашкодити самому собі. Найчастіше саме він здобуває перемогу, тому така людина потребує допомоги, на жаль, надати яку буде дуже не просто.
Поет і актор
Словосполучення «пустотливий гуляка» асоціюється з російським поетом Сергієм Єсеніним. Талановитий поет написав у 1922 році вірш «Я обманювати себе не стану». У ньому він назвав себе «московський пустотливий гуляка». Цей образ не був придуманий автором, Єсенін зловживав алкоголем і не приховував цього. Але він був талановитий, молодий, красивий, тому багато прощалося йому. В силу його таланту не одне покоління шанувальників його творчості поблажливо ставилось до його слабостей.
У фільмі «Іронія долі, або З легким паром!» актору Андрію Мягкову вдалося створити образ милого бешкетника. А чи знаєте ви, що на головну роль претендував Андрій Миронов, але він не сподобався режисеру, коли грав п’яного людини. Миронов був неприємний і навіть бридкий. А образ, який вийшов у Мягкова, був милий, пустотливий, і не викликав неприязнь.
