Фріланс
В залежності від галузі, практика вільної роботи змінюється з плином часу. У деяких галузях, таких як консалтинг, фрілансери можуть вимагати від клієнтів підписання контрактів і договорів. У журналістиці ж самозайняті громадяни можуть працювати по специфікації, щоб отримати позитивну репутацію або хороші відносини з редакцією з метою отримання рекомендаційного листа. Отримавши письмові відгуки, фрілансери можуть надавати письмові оцінки роботи і запитувати депозити від клієнтів.
Оплата за позаштатну роботу також залежить від галузі, навичок і досвіду. Фрілансери можуть стягувати плату за день, годину чи за кожен проект. Замість фіксованої ставки або плати деякі фрілансери взяли метод ціноутворення, заснований на сприйманій цінності результатів для клієнта.
За звичаєм, платіжні механізми можуть бути авансовими, процентними або по завершенні. Для більш складних проектів контракт може встановлювати графік платежів на основі контрольних точок або результатів. Одним з недоліків фріланса є те, що немає гарантованої оплати, а робота може бути дуже ризикованою.
У письмовій та інших художніх областях “фріланс” і його похідні терміни часто зарезервовані для працівників, які створюють роботи з власної ініціативи, а потім шукають видавця. Вони, як правило, зберігають авторські права на свої роботи і продають права видавцям в обмеженому за часом контракті.
В 2013 році, за оцінками Союзу фрілансерів, кожен третій працівник в США був самозайнятий, а це приблизно сорок мільйонів громадян. Більше чотирьох мільйонів з них належать до творчого класу: працівники розумової праці, технологи, професійні письменники, художники, артисти та працівники засобів масової інформації.
