Отримання
Найбільш поширений спосіб отримання ацетиленида міді в лабораторії – пропускання газоподібного ацетилену крізь аміачний розчин хлориду міді(I). В результаті утворюється нерозчинний осад ацетиленида червонуватого кольору.
Замість хлориду міді(I) можна також використовувати її гідроксид Cu2O. В обох випадках важливо те, що фактично реакція йде з аміачним комплексом міді.
Фізичні властивості
Ацетиленид міді в чистому вигляді – темні червоно-коричневі кристали. Насправді це моногідрат – в осаді кожній молекулі ацетиленида відповідає одна молекула води (записується у вигляді Cu2C2×H2O). Сухий ацетиленид міді вибухонебезпечний: може здетонувати при нагріванні (він менш термічно стійкий, ніж ацетиленид срібла), а також при механічному впливі, наприклад при ударі.
З цього приводу існує припущення, що мідні труби на хімічних виробництвах несуть велику небезпеку, так як при тривалій експлуатації усередині утворюється ацетиленид, який потім може привести до сильного вибуху. Особливо це актуально для галузі нафтохімії, де мідь, а також її ацетилениды також використовуються в якості каталізаторів, що підвищує рівень ризику.
