У якій би точці україни ви не жили, в будь-якому разі зможете, піднявши очі до неба, побачити сузір’я, зване Crater (лат.), або Чаша. Любителі астрономії, часто досліджують небесну сферу, знають, що найкращим часом для вивчення цього сузір’я є березень. Якщо ж ви спостерігаєте за Чашею, перебуваючи в Південній півкулі, то зможете переконатися, що з настанням квітня це сузір’я займає саме високе положення над лінією горизонту. Вона не найбільша з тих, які ми маємо можливість спостерігати неозброєним поглядом: знаходиться всього лише на 53-му місці з наявних 88-ми. Недалеко від сузір’я Чаша (якщо, звичайно, до космічних відстанях застосовується таке поняття) розташувалися сузір’я Гідри і Ворона, з якими пов’язана міфічна історія про Аполлона…
Покарана хитрість
Як-то раз бог світла Аполлон звів грандіозний жертовник на честь свого батька Зевса-громовержця. Для здійснення обряду Феб приготував усе, що було потрібно, крім води, відсутність якої виявилося в останній момент. Водойми поруч з жертовником не було, а тому бог світла вручив своєму ворону з сріблястим пір’ям чашу і відправив його за водою до ключа, що б’є на вершині гори, яка знаходиться в межах видимості.
Ворон полетіла виконувати доручення. Однак по дорозі йому попалася на очі пальма, вся усипана фініками. Срібляста птиця не змогла протистояти спокусі і не звернула з шляху, щоб поїсти плодів. Однак її чекало розчарування: фініки були недозрілими, їх смак був терпким. Але предвкушаемое задоволення від солодких плодів було непереборним, так що ворон дозволив собі відкласти на час виконання доручення Аполлона до того моменту, поки не дозріють фініки. Минав час, плоди зріли своїм чередом, а сріблястий гонець чекав.
І нарешті він був винагороджений за своє терпіння. Ну а після отриманого задоволення настала пора важких роздумів: як виправдатися перед богом світла? За водою було вирушати безглуздо, однак без правдоподібного пояснення повернення не обіцяло нічого доброго. Хитрун придумав: він встромив свої пазурі в яка виросла поблизу гідру і попрямував до Аполлону.
Покірно поставши перед богом світла, сріблястий гонець розповів йому про непереборну перешкоду, що виникла на шляху виконання доручення: виною була гідра, яка охороняла воду. В якості доказу ворон поклав перед Фебом гідру.
Бог світла був не просто обурений, а розгніваний, але не на гідру, а на брехуна, наважився брехати всевидящему Аполлону. Ворон був проклятий, в результаті чого його прекрасні сріблясті пір’я перетворилися на чорні.
Крім того, у повчання нащадкам Аполлон навіки залишив усіх фігурантів історії на небесах. Так з’явилися сузір’я Чаша і сузір’я Ворона і Гідри.
