Самий старий і самий густонаселений штат в Австралії – Новий Південний Уельс. Кожен третій австралієць проживає саме на його території. У цій статті ми докладно розповімо вам про географію, природні особливості, історії заселення та сучасній економіці цього штату.

Адміністративна карта Австралії і Південний Уельс

У сучасному світі існує дев’ять держав, які розділені на штати. Австралійський Союз – одна з таких країн. Але якщо у США налічується 50 штатів, то в Австралії таких – всього шість (див. карту нижче): Західна Австралія, Південна Австралія, Квінсленд, Вікторія, Тасманія і Новий Південний Уельс. Крім цього, виділяються дві території – Північна та Австралійська столична (остання є географічним анклавом).

Цікаво, що сама стара адміністративно-територіальна одиниця країни спочатку іменувалася як «Південний Уельс». Так ці землі назвав англієць Джеймс Кук, подорожуючи в 1770 році уздовж східного узбережжя «Південної землі». Хоча пізніше він і сам виправив цю назву, додавши до топоніма приставку «новий».

Коротка історія штату

Близько 50 тисяч років тому на цій території з’явилися перші мешканці – племена аборигенів. У другій половині XVIII століття сюди прийшли європейці разом з експедицією Кука. Офіційно Південний Уельс став штатом ще в 1778 році. Саме тут була створена перша британська колонія на материку, губернатором якої був призначений Артур Філліп.

Спочатку штат Південний Уельс був звичайною каторжної колонією. Лише на початку XIX століття тут почалося активне будівництво шляхів, пристаней, церков та іншої житлової інфраструктури, активізувалися дослідження вглиб континенту. Для проектування і майбутньої забудови Сіднея були запрошені британські архітектори. На протязі XIX сторіччя від Нового Південного Уельсу відокремилися деякі території, що згодом стали окремими колоніями.

Дивіться також:  Пустелі Єгипту: назви, опис з фото

До кінця XIX століття на материку набрало популярності рух за об’єднання всіх австралійських колоній у єдину федерацію. Головними апологетами цієї ідеї стали Генрі Паркс і майбутній прем’єр-міністр Австралії Едмунд Бартон. У 1899 році створення федерації було підтримано на референдумах, які пройшли у всіх австралійських колоніях.

Сьогодні штат Новий Південний Уельс має свій парламент, свою поліцію і виконавчу владу. Губернатором штату є Девід Харлі.

Географія та рельєф

Площа штату – 801 тис. кв. км. Новий Південний Уельс граничить з Квінсленд на півночі, Вікторією на півдні і Південною Австралією на заході. У південно-східній частині штату знаходиться анклав – Австралійська Столична територія (Канберра).

Великий Вододільний хребет ділить штат на дві частини: західну – степову і аграрну, і східну – приморську і густонаселену. Гірські райони штату – справжній туристичний Клондайк з водоспадами, національними парками, дощовими лісами та унікальною флорою. Близько 70 % видів рослин, які тут ростуть, не зустріти більше ніде на планеті. До речі, саме в цьому штаті розташована найвища точка Австралії – гора Косцюшко (висота 2228 метрів).

Клімат Нового Південного Уельсу, різноманітний. В приморській частині – жаркий і вологий, на заході – досить посушливий. Територія штату лежить відразу в чотирьох кліматичних зонах: пустельній, напівпустельної, помірній і субтропічній.

Населення

Чисельність населення Нового Південного Уельсу – близько 7 мільйонів чоловік. Причому п’ять мільйонів з них проживають у столиці штату – місті Сіднеї. Щорічний приріст населення становить 1,6 %. На сьогоднішній день це найбільш густонаселений штат в Австралії.

Жителі цього регіону належать до найрізноманітніших релігійних конфесій. Так, 28 % вважають себе католиками, 22 % — англиканцами, ще 14 % — атеїстами. Рівень безробіття становить 5,9 %, що трохи вище, ніж в середньому по країні. Працездатне населення штату переважно зайнята в сфері обслуговування, торгівлі, туризмі та сільському господарстві.

Дивіться також:  Жанна Шулакова: біографія, особисте життя

Економіка

Досить довгий час основою економіки регіону служив Сіднейський вугільний басейн – найбільший в Австралії. Та й у наші дні кам’яне вугілля залишається важливою статтею експорту штату, приносячи в його казну щорічно до п’яти мільярдів доларів.

Традиційні галузі промисловості Нового Південного Уельсу – суднобудування та металургія. Але з початку 1970-х років їх частка в економіці штату почала поступово скорочуватися. Натомість виникли та почали активно розвиватися нові галузі – насамперед, індустрія туризму, інформаційні технології та фінансові послуги. Їх центром цілком передбачувано став місто Сідней.

Сільське господарство штату дає близько 99 % австралійського виробництва рису і понад 50% – рослинного масла. Крім того, в Новому Південному Уельсі в великих кількостях вирощують бобові, пшеницю, овес, горіхи, фрукти і овочі, розводять овець, свиней і устриці. Штат також дає половину деревини Австралії.

Вже більше двох століть у цьому регіоні розвивається виноробство. Під виноградниками зайнято близько 40 тисяч гектарів земель. Кращі в Австралії вина виробляються в долині Хантер.

Столиця штату

Сідней може похвалитися відразу декількома рекордами. Це самий старий, найбільший і, мабуть, самий цікавий з міст Південного континенту. Крім того, він входить в десятку найбільш романтичних місць на планеті (за версією видання Travel and Leisure).

Місто Сідней веде свою історію з 1788 року. Сьогодні він знаменитий своїми пляжами, а також надзвичайно порізаною береговою лінією, що складається з безлічі дрібних заток, бухт і островів. Ще одна дивна особливість: житлові райони Сіднея з усіх боків оточені красивими національними парками.

Туристи з великим задоволенням приїжджають у столицю Південного Уельсу, щоб подивитися на справжній витвір архітектурного мистецтва – Оперний театр, побачити чудові інтер’єри старовинного Собору Діви Марії, а також побувати в знаменитому на весь світ Сіднейському акваріумі.

Дивіться також:  Панельне дослідження - це... Визначення, ознаки та приклади