Підтримка наукової сфери, розробка нових дослідницьких напрямів, підготовка науковців-практиків – актуальні завдання для більшості російських регіонів. Базою для підготовки висококласних фахівців і центрами розвитку науки у великих містах традиційно стають також дослідні інститути. А не, як звикли багато, тільки вузи. Цим параметрам повною мірою відповідають інститути Далекого Сходу.
Коротка історична довідка
Перші кроки на шляху створення стаціонарних наукових установ в Далекосхідному регіоні були зроблені в 30-х роках минулого століття. Було прийнято рішення про відкриття тут комплексних підрозділів радянської Академії наук. У завдання Далекосхідного філії входило сприяння економічному та соціальному розвитку регіону. Це дало поштовх до створення дослідних інститутів. Один з таких ми розглядаємо в статті.
Історія інституту Далекого Сходу Академії наук розпочалася в 1966 році. Основним напрямком роботи стало комплексне вивчення проблем взаємодії із сусідніми азіатськими державами.
У 1970 році у Владивостоці на базі відділу академії наук був створений інститут історії і археології.
Попередником установи, що займається проблемами ветеринарної медицини, відкритого в 1974 році, була науково-дослідна станція в Новосибірську.
