Одним з найпоширеніших будівельних матеріалів є гіпсокартон. В ході його монтажу утворюються стики. Щоб їх правильно закрити, застосовуються спеціальні матеріали. Майстер повинен розглянути методику закладення стиків гіпсокартону перед початком роботи. Покрокова інструкція буде розглянуто далі.
Навіщо закладати стики?
Закладення швів гіпсокартону своїми руками виконується за певною технологією. Це є обов’язковою процедурою при створенні підвісних стель, перегородок, інших об’єктів з представленого матеріалу. Якщо знехтувати цим етапом роботи, результат буде незадовільним.
Між стиками гіпсокартону залишається невеликий простір. Це необхідний технологічний зазор. Він становить буквально 3-5 мм. Якщо укладати листи щільніше, вони деформуються на стиках, покриються тріщинами. Така обробка не зможе прослужити довго. Тому зазори, залишені при укладанні листів гіпсокартону, потрібно обробити спеціальними розчинами.
Якщо не залишиться стиків, поверхню гипсокартонового стелі або перегородки буде ідеально рівною. Це дозволить виконати фінішну обробку. Оброблену відповідним чином поверхню можна пофарбувати, побілити, обштукатурити і т. д. На ній не залишиться жодних нерівностей.
При неправильній закладенні стиків гіпсокартону в процесі експлуатації об’єкта листи будуть дещо змінювати свої розміри. Розширюючись і звужуючись під впливом вологості в приміщенні, що представлені матеріали будуть руйнувати верхній декоративний шар. В результаті на поверхні з’являться тріщини. У цьому випадку всю роботу потрібно переробляти. Це загрожує непередбаченими фінансовими витратами. Тому обробку швів між листами гіпсокартону потрібно виконати правильно.
Інструменти
Як шпаклювати шви гіпсокартону? У першу чергу потрібно підготувати необхідні інструменти. Вони повинні бути обов’язково чисті. Якщо на інструментах застиг розчин, його потрібно змити. В іншому випадку результат роботи буде незадовільним.
Головним інструментом при проведенні подібної роботи є шпатель для шпаклівки. Час закладення швів потрібно дві штуки. Перший шпатель повинен бути широким. За допомогою цього інструменту розчин буде наноситися на шви. Другий шпатель повинен бути вузьким. Він дозволяє підчепити необхідну кількість розчину із ємності, а потім нанести його на край першого шпателя.
Обов’язково потрібна чиста ємність для приготування гіпсового розчину. Це може бути широке відро чи миска. Ємність може бути зроблена з металу або пластику. Але внутрішня поверхня її повинна бути ідеально чистою.
Також слід підготувати валик або пензель. За допомогою цього інструменту буде наноситися грунтовка.
Рубанок також є одним з головних підручних коштів при проведенні ремонтно-будівельних робіт подібного типу. З його допомогою буде зрізати фаска аркушів (краю). Рубанок застосовується ще на етапі монтажу гіпсокартону. Якщо ж листи вже змонтовані, цей інструмент не потрібно.
Наждачний папір дозволить якісно відшліфувати поверхню, підготувавши її до подальших робіт. Потрібно вибрати два розміру зерна цього підручного засобу. Один з них повинен бути середнім, а другий – дрібним.
Матеріали
Потрібно підготувати перед роботою відповідні матеріали. До їх вибору варто підійти відповідально. В першу чергу потрібна шпаклівка. Також потрібна серпянка. Це спеціальна стрічка, яка робить шов міцніше. Замість неї можна також застосовувати спеціальну паперову стрічку.
Обов’язково потрібно придбати грунтовку глибокого проникнення, яка підійде для обробки гіпсокартону. Цей склад дозволить зробити шов міцніше. Для внутрішніх робіт більше підходять матеріали на акриловій основі.
Особливу увагу потрібно приділити вибору шпаклівки. Для таких робіт будь складу не підійде. Він повинен бути призначений для листів гіпсокартону. Це шпаклівки на основі гіпсу. Вони повинні мати досить дрібну фракцію, а також повинні бути білого кольору. Можна вибирати універсальні шпаклівки, які застосовуються для фінішної обробки листів або вирівнювання поверхонь. Це, наприклад, «ВОЛМА-шов» або інші подібні склади.
Бажаючи заощадити, можна купити два види гіпсової шпаклівки. Перша називається стартової, тому що її фракція більше. Це більш груба обробка, вартість якої нижча, ніж у фінішної шпаклівки при аналогічному витраті. Остання застосовується після створення стартового шару. Вона дозволяє створити ідеально рівну поверхню. Однак для багатьох майстрів подібний спосіб здається занадто складним. У більшості випадків стик закладають тільки фінішною шпаклівкою.
Вибір шпаклівки
Сьогодні у продажу представлено безліч різновидів шпаклівок. Багато виробників випускають склади як на гіпсовій, так і цементній основі. Другий варіант застосовується для зовнішніх робіт, має сірий колір. Гіпсові шпаклівки білі, але деякі з них можуть мати рожевий відтінок. Це залежить від типу гіпсу і способу його обробки.
Одним з популярних матеріалів є «ВОЛМА-шов». Це гіпсовий склад, який поставляється в сухому вигляді. Він розбавляється водою в пропорції, зазначеної виробником. Це універсальний склад, який може застосовуватися при фінішній обробці гіпсокартону, а також при закладенні швів. Засіб відрізняється хорошою адгезією і економним витратою.
Великою популярністю користується шпаклівка «Кнауф Фініш». Це якісний склад, який простий у застосуванні. Він еластичний, створює довговічний шов, який не схильний до розтріскування. Шпаклівка «Кнауф Фініш» також є універсальним складом. Її застосовують і при подальшій обробці гіпсокартону.
Крім фінішного складу компанія «Кнауф» випускає також спеціальні склади. Це, наприклад, «Фугенфюллер» і «Уніфлот». Друга марка шпаклівки коштує досить дорого. Але це самий міцний склад, який сьогодні представлений на ринку. При його використанні не потрібно застосовувати стрічки для швів гіпсокартону.
Умови для роботи
Вибравши шпаклівку для стиків гіпсокартону, підготувавши всі необхідні інструменти та матеріали, можна приступати до роботи. Потрібно врахувати, що робота повинна проводитися у відповідних умовах. В іншому випадку навіть дуже міцний матеріал не зможе забезпечити якісний, міцний шов.
Працювати з гіпсовою шпаклівкою рекомендується при температурі в приміщенні від +10 ºС. Деякі виробники вказують на упаковці, що шпаклівка призначена для роботи при температурі від +5 ºС, але все ж краще забезпечити більш високий рівень нагріву в приміщенні. Також варто відзначити, що скачки температури потрібно виключити протягом всього терміну ремонтних робіт.
Категорично заборонено протяги в приміщенні. Тому потрібно закрити вікна і двері щільно.
Певні обмеження стосуються також і вологості всередині приміщення. Він не повинен бути занадто високим або дуже низьким. Рівень вологості повинен знаходитися в межах 50-70%. Тому закладення швів, як і монтаж гіпсокартону, потрібно виконувати вже після заливки стяжки і її повного висихання. Всі процеси, що вимагають застосування мокрих складів (крім фінішної обробки гипсокартона) повинні бути виконані.
Дуже важливо правильно кріпити листи гіпсокартону до каркаса. Якщо вони не будуть міцно прилягати до металевого профілю, листи будуть відшаровуватися. Це призведе до розтріскування навіть самого міцного розчину.
Початок роботи
Спочатку потрібно правильно обробити листи гіпсокартону. Ця процедура виконується ще на етапі їх монтажу. Потрібно за допомогою рубанка зняти фаску. Відкрите місце з гіпсового матеріалу буде відрізнятися максимальною адгезією тільки після обробки торця грунтовкою. Для цього застосовується валик або пензель.
Коли лист буде встановлений на відповідному місці каркаса, потрібно приготувати гіпсовий розчин. Для цього потрібно скористатися інструкцією виробника. Коли шпаклівка буде підготовлена, нею заповнюють стик.
Вузьким шпателем набирають розчин, наносять його на край широкого шпателя. Далі його розподіляють поздовжнім рухом на поверхню стику. Ширина шва повинні перевищувати розмір зазору. Шпаклівку треба вдавлювати в поглиблення, щоб під нею не залишалося порожнеч. Якщо шов довгий (більше 3 м), потрібно розбити його на кілька ділянок.
Далі потрібно накладати армуючу стрічку на клейку основу підготовленого стику. Її потрібно прикласти на шов ще до того, як висохне розчин. Серпянка для гіпсокартону є армуючим каркасом. Зовні вона нагадує медичний бинт. Але ця стрічка виготовлена з полімеру. Її потрібно накладати на важливий шар шпаклівки, трохи вдавлюючи її в розчин. Буває і паперова стрічка.
Серп’янку накладають так, щоб стик проходив по центру стрічки. Після цього шар залишають висихати. Коли він повністю висохне, наноситься ще один шар шпаклівки вже зверху на армуючу стрічку. Клейка основа стику повинна якісно просохнути.
Завершення роботи
Закладення стиків гіпсокартону не терпить поспіху. Потрібно дочекатися повного висихання розчину при нанесенні першого, так і другого шару шпаклівки. Коли це станеться, верхній шар розчину, що знаходиться над серпянкой, потрібно відшліфувати. Для цього застосовується наждачний папір. Якщо обсяг роботи великий, можна використовувати дриль із спеціальною насадкою. На неї надягають наждачний круг. Так затирка проводиться швидше.
Спочатку потрібно затерти засохлу шпаклівку наждачкою середнього розміру, а потім матеріалом з дрібною фракцією. Далі слід покрити створені шви грунтовкою. Коли вона висохне, можна приступати до подальших робіт по обробці гіпсокартону. Їх також шпаклюють за допомогою фінішного складу. Коли він висохне, поверхню шліфують.
Після цього можна буде пофарбувати поверхню стелі або перегородки. При бажанні можна застосовувати будь-який інший тип обробки. Це можуть бути шпалери, побілка, інші матеріали, які відповідають вибраному дизайну і стилю інтер’єру.
Обробка кутів
В процесі закладення стиків гіпсокартону потрібно розглянути процедуру обробки розчином кутів. У цій справі у непрофесійного майстри можуть виникнути певні труднощі. Спочатку потрібно розподілити підготовлений розчин по одній стороні шпателя.
Далі шпаклівку слід нанести на один зазор, який утворює прямий кут. Потрібно стежити за тим, щоб розчин якісно заповнив шов. Таку ж процедуру проводять з іншої сторони кута. Такі дії дозволяють уникнути перевитрати шпаклівки.
Далі потрібно відрізати шматок серпянки. Її складають удвічі і прикладають до кута. Після цього по черзі на неї накладають шар розчину спочатку з однієї сторони кута, а потім – з іншого. Простягнувши розчин шпателем по напрямку від перетину двох швів, виходить закрити шов. Така методика застосовується для внутрішніх кутів на потоці. Далі процедура виконується як звичайно.
Для обробки зовнішніх кутів потрібно придбати металевий куточок. Його фіксують за допомогою шурупів. Далі за допомогою широкого шпателя спочатку з одного боку на шов наноситься шпаклівка. Таку ж процедуру виконують і з іншого боку. Далі потрібно почекати, поки розчин висохне. Його шліфують як зазвичай. Серпянка в цьому випадку не потрібна, так як шов вже був додатково армований металевим куточком.
Рівень вологості
Фахівці стверджують, що навіть при виконанні всіх перерахованих вимог на поверхні обробки гіпсокартону можуть з’явитися тріщини. Це пояснюється значними перепадами температури і вологості в приміщенні.
Гіпс, з якого зроблені листи і розчин для закладення стиків, здатний увібрати в себе велику кількість вологи. З-за цього матеріали збільшуються в розмірі. Якщо в приміщенні спочатку значно збільшився рівень вологості, а потім він знизився до нормального значення, з великою часткою ймовірності на оздоблювальних матеріалах з’являться тріщини.
Щоб цього уникнути, не варто монтувати гіпсокартон в санвузлі, на кухні. Тут рівень вологості може значно коливатися. Краще підібрати для обробки інші матеріали, наприклад, ПВХ.
Кілька порад від професіоналів
Досвідчені будівельники стверджують, що однією з найпоширеніших помилок новачків є недостатньо якісне заповнення швів розчином. Усередині стику з’являються порожнечі, що значно знижує тривалість експлуатації обробки. Тому при виконанні роботи потрібно стежити, щоб розчин добре утрамбовался в поглибленні.
Щоб продовжити термін експлуатації обробки, в приміщенні потрібно зробити якісну вентиляцію. Можна встановити систему контролю мікроклімату в приміщенні, яка буде стежити за рівнем вологості і температури. Це дозволить підтримувати однакові умови всередині приміщення. У цьому випадку ймовірність появи тріщин буде зведена до мінімуму.
