Тетяна Чернігівська – всесвітньо відомий вітчизняний дослідник-психолінгвіст. Вона є двічі доктором наук, а також одним із передових вчених в області нового напряму – когнітивістики. Дослідник переконана: щоб дізнатися, яким чином функціонує навколишній світ, людина для початку повинен зрозуміти, як влаштований його власний мозок. Великою популярністю користується її лекція, яка як раз і присвячена цим питанням. Не можна сказати, що в ній Тетяна Володимирівна дає прямі поради з приводу того, як же насправді навчати свій мозок. Але дослідник приділяє час таких важливих питань, як особливості сучасної цифрової епохи, походження людини, особливості її свідомості та іншим проблемам.
Нова епоха
Лекція під назвою “Як навчити мозок вчитися?” вперше була прочитана Тетяною Володимирівною 30 травня 2015 року. У ній дослідник підкреслює, що людина, хоча і не всі це усвідомлюють, в останні роки увійшов справді нову цивілізацію. Поки незрозуміло, чим же саме є цей світ, в якому нам доводиться жити. Але однозначно можна сказати одне – він зовсім не такий, до якого звикли наші батьки і наші давні предки.
У своїй лекції “Як навчити мозок вчитися?” Тетяна Чернігівська підкреслює, що в сучасному світі абсолютно розмиті географічні кордони. Ми можемо спілкуватися з людиною з сусідньої кімнати, а можемо і розмовляти по скайпу з жителем іншої країни. Також не можна сказати напевно, чи є наш віртуальний співрозмовник реальною особистістю, або ж за його спиною стоїть ще група людей. Сучасна людина живе в умовах, коли розмиваються не тільки географічні кордони, але і особистісні. Він не розуміє, ким є він сам, що представляють собою оточуючі його люди. Величезна доступність інформації впливає на виховання дітей. Вони виростають абсолютно іншими, підкреслює дослідник.
Багато даних еквівалентно їх відсутності
Велика кількість інформації створює зовсім інші проблеми, відмінні від тих, з якими доводилося стикатися людям в минулому. Тетяна Володимирівна згадує, що в минулому, коли їй доводилося писати наукові дисертації, головною складністю була доступність даних. Просто кажучи, ніде було брати інформацію. Зараз проблема полягає в тому, як від неї позбутися. Адже кожен день в різних наукових областях виходять десятки різних статей. І прочитати їх усі фізично неможливо. Виходить парадоксальна ситуація – дані є, однак це все одно що їх і немає.
Проблема з освітнім процесом
Неясно і те, яким чином потрібно організовувати в даному випадку навчання. Адже коли інформації багато, то ще складніше відібрати, що є важливим, а що – другорядним. Або в такому випадку необхідно тримати дітей у школі до 20 років, щоб вони встигли освоїти хоча б частину здобутого знання. Однак і це зробити неможливо. Але за яким принципом тоді відбирати інформацію? Поки що на це питання у своїй лекції “Як навчити мозок вчитися?” Тетяна Чернігівська, так і інші вчені, відповіді не дають.
Дублювання інформації
Звідки у людей береться схильність до відображення реального світу? Доктор наук підкреслює:
“Люди – це такі істоти, які дуже люблять мати справу з віртуальною дійсністю, вони мають справу зі знаками”.
Іншими словами, люди обожнюють відтворювати навколишній світ у власному баченні. Тетяна Володимирівна наводить простий приклад зі склянкою води. Є цей стакан, і в ньому налита рідина.
Але з якою метою його треба малювати? Звідки у людини взагалі взялася ця ідея? А адже саме на цьому й побудоване все мистецтво. Навіть сама назва “стакан” – це слово, яке дублює цей стакан.
Доводи, засновані на вплив літератури на повсякденне життя
Ще один приклад, який в даному відношенні призводить Тетяна Чернігівська лекції – це так звані тургєнівські панянки. Їх, по суті, не існувало до того моменту, поки сам Іван Сергійович не створив подібний образ. Дівчата просто не знали, що потрібно бути ніжною і падати в непритомність при будь-якому підвернувся разі, поки Тургенєв не описав подібних персонажів у своїх творах. Можна розглянути й інший приклад: Не було і так званих “зайвих людей”, – підкреслює Тетяна Чернігівська лекції.
«Зайві люди», виявляється, є: нероби – вибачте за цинізм, я свідомо цинічна – встали з дивана, відкинули кальяни і кажуть: «Ми ж покоління зайвих людей»
До того як цей образ був створений літераторами, його ніхто особливо не прагнув відтворювати.
Денисівська людина
У своїй лекції Тетяна Володимирівна приділяє увагу і походженням нашого роду, а саме особливостями розвитку мозку. Не так давно на Алтаї археологами був виявлений ще один вигляд стародавніх людей – так званий денисівська людина. Сама професор також була в цих печерах, коли були знайдені ці останки. Спочатку археологи знайшли фалангу від мізинця дівчатка віком 13 років. Дану фалангу відправили до генетикам, які провели необхідні дослідження. Вчені спочатку думали, що ця дівчинка повинна належати до роду неандертальців. Однак геном фаланги виявився зовсім іншим. Іншими словами, вчені відкрили новий вид людей.
Проте, підкреслює Тетяна Володимирівна лекції “Як навчити мозок вчитися”, є у цих двох типів людей і загальне. А саме вкрай підозрілий ген FOXP2, який вказує на те, що обидва цих роду володіли здатністю до говорінню. Довести, звичайно ж, це неможливо, адже прямих свідчень даним фактом немає. Однак сама наявність цього гена викликає чимало підозр. Адже воно говорить про те, що історія людства могла бути зовсім іншою, відмінною від тієї, що до цього ми собі уявляли.
Еволюційний розвиток мозку – його причини невідомі
Мозок неандертальців еволюціонував в кращу сторону. Проте яким чином це відбувалося? Поки у вчених відповіді немає. Розвивалася кора головного мозку, причому не просто всі ділянки, а саме її передні зони. Саме вони визначають рівень розумових здібностей людини. Чому б цим областям не розвиватися з однаковою швидкістю? З яких причин почали розвиватися саме ті зони, з яких в результаті вийшли такі високорозвинені істоти, які створюють сучасні технології? На ці запитання відповідей поки немає.
Особливості навчання у кожного свої
Також Тетяна Володимирівна розповідає і про те, що неможливо оцінювати рівень інтелекту кожної окремо взятої людини за якимось загальним критеріям. Професор підкреслює:
“От якби ЄДІ, не дай бог, запропонували здати Пушкіну з Лермонтовим, то вони б їх точно провалили. Не тому, що вони не дожили до Нільса Бора, а тому, що вони його в будь-якому випадку б провалили, що не скасовує їх геніальності”
Сама Тетяна Володимирівна говорить про те, що не дуже добре вміє рахувати і вирішувати математичні задачки. Що, звичайно ж, не скасовує того факту, що у неї – високий рівень інтелекту. З іншого боку, навіщо вміти рахувати людині, яка в принципі в цьому не потребує? Не потрібно в звичайному житті і пам’ятати таблицю логарифмів. Існують, наприклад, люди з патологічної пам’яттю. Якщо їх запитати про те, який день тижня був, скажімо, 7 листопада 1654 року, вони легко дадуть відповідь – середовище. Якщо перевірити – це і правда середовище. Але для чого середньостатистичній людині це знати?
Мозок навчається завжди – ось ще один аспект, про який говорить професор. До речі, цей орган вчений вважає найбільш загадковою, так як він у прямому сенсі керує поведінкою людини:
Мозок — це загадкова потужна річ, яку за непорозуміння ми чомусь називаємо «мій мозок». Для цього у нас немає абсолютно ніяких підстав: хто чий — це окреме питання.
Навіть якщо ми не вчимося, не читаємо книг і не досліджуємо певну область пізнання – все одно наш мозок продовжує вбирати інформацію. Поки ми гуляємо або готуємо, він продовжує навчатися. Але з іншої країни, то освіта, яка дається в школах, відрізняється своєю корисністю від подібного роду знань. Адже останні корисні на практиці. А що з того, якщо людина знає, в який день відбулося одруження Наполеона з Жозефіною? Не особливо це та важлива інформація. Адже зараз можна відшукати в Гуглі.
Стратегія навчання
І все-таки дещо про те, як тренувати мозок, Чернігівська згадує. Одними з найважливіших факторів успішного навчання є перерви, відволікання, а також звичайний сон. Коли вчителі кажуть учневі, що він занадто багато відволікається, і тому нічого не здатний вивчити – тим самим вони роблять велику помилку. Тетяна Володимирівна каже:
Найкраще, що ми можемо зробити,- це швидко щось вивчити і спати лягти.
Адже переклад засвоєної інформації відбувається саме уві сні. І це – доведений вченими річ. Саме під час нічного відпочинку отримані знання переводяться з відділу мозку, що називається гиппокампом, зони передньої кори, звідки людина може легко вилучити інформацію. Кожен пам’ятає ситуацію, коли готувався напередодні до іспиту, однак нічого не пам’ятав під час випробувань. Адже якщо почати готуватися занадто пізно і пачками поглинати інформацію, вона не встигне належним чином “розміститися” в мозку. Якщо ж вчити матеріал завчасно, то і перерв на відпочинок буде більше. А значить, всі необхідні знання будуть належним чином засвоєні.
Умови навчання також важливі
Чернігівська говорить і про те, що хороший мозок постійно вчиться. Також вона наголошує:
Люди повинні працювати головою, це рятує мозок. Чим більше він включений, тим довше зберігається.
Однак при цьому важливі і умови сприйняття інформації. Одній людині важлива візуальна складова, іншому необхідно самому писати або малювати. Третій важливий час занять. Сама Тетяна Володимирівна вважає себе “совою”, підкреслюючи, що період найбільш продуктивної роботи у неї починається після 10 вечора. Є, звичайно ж, люди, які в п’ять ранку можуть піднятися і працювати на повну потужність до восьми.
Та мені краще відразу втопитися в річці, я просто не можу цього робити і не зможу ніколи – марно
Так говорить професор. І своїм студентам вона також рекомендує познайомитися з самим собою і зі своїми особистими схильностями. Потрібно зрозуміти, що краще для себе – активне навчання або пасивне? Читання на вулиці або прослуховування лекцій в приміщенні? Обов’язково необхідно вирішити, у чому полягають цілі навчання. Може бути, людина просто хоче мати сім’ю і займатися домашнім господарством, тоді освіта зовсім і не потрібно.
Відмінності чоловічого та жіночого мозку
Продовжимо розгляд короткого змісту “Як навчити мозок вчитися” оглядом ідей Тетяни Володимирівни щодо гендерних відмінностей. Професор одразу підкреслює, що негативно ставиться до даного роду наукових досліджень. Крім того, вона є прихильницею традиційного домострою і так само негативно дивиться на фемінізм. У цьому світлі професор висловлює факт: мозок чоловіків і жінок є різним. І при цьому, за словами Тетяни Володимирівни, жіночий мозок адаптований до життя краще.
Іншими словами, перед представницями слабкої статі стоїть серйозне завдання – не посваритися з сусідами, вчасно зрозуміти, хто є ворогом, а хто – іншому. У неї повинні добре працювати так звані дзеркальні нейрони (це такі нервові клітини, завдяки яким ми можемо розуміти, що думає і відчуває інша людина). Жінкам доводиться постійно перебувати в мінливій обстановці, оглядати навколо небезпечний і загрозливий світ, тренувати мозок.
Представників різних підлог потрібно і вчити по-різному, переконана професор. Важливими при цьому і зовнішні умови. Наприклад, хлопчики повинні знаходиться в більш прохолодному приміщенні, ніж дівчатка. Причина в тому, що юнаки швидше засинають і розслабляються в теплі, тому починають гірше сприймати інформацію. Також сильна стать потребує постійного підживлення похвалою. Дівчаткам ж важливіше особисте ставлення, компліменти.
Тетяна Чернігівська, “Як навчити мозок вчитися”: відгуки слухачів
Що стосується думки аудиторії, то тут велика частина відвідувачів і прослушавших лекцію висловлюється про неї позитивно. Багатьом подобається манера подачі матеріалу, наявність різноманітних прикладів, різнобічність інформації. Тетяна Володимирівна описує такі речі, які будуть корисні фахівцям з різних областей і просто цікавиться.
Є й ті, кому лекція не дуже сподобалася – в першу чергу через її гуманітарної спрямованості. Однак таких слухачів небагато. Здебільшого лекція Чернігівської цікава слухачам різних вікових та професійних категорій.
