Челль Стефан Левен – один з політиків Швеції. Був головою профспілкового об’єднання IF Metall, а також головою соціал-демократичної партії. Пізніше, в 2014 році, після усунення прем’єр-міністра Швеції Пальмі, він був обраний 43-му статс-міністром країни. Через 4 роки його повторно обрали на посаду.
Біографія
Челль Левен народився 21 липня 1957 року в невеликому містечку недалеко від Стокгольма. Через кілька місяців після народження його віддали в дитбудинок, бо його батьки були не в змозі годувати одразу трьох дітей.
Пізніше майбутнього прем’єр-міністра Швеції усиновила сім’я з Суннерсты. Справжня мати Левена по закону мала право отримати опіку над своєю дитиною, але цього так і не сталося. Новий батько Стефена був звичайним лісовим робітникам, а мати займалася допомогою інвалідам і літнім людям.
Перші знання Левен почав отримувати в середній школі, де він навчався 9 років. Потім пройшов курси по економці, після чого вирішив відправитися в науковий інститут, проте через півтора року навчання його звідти відрахували з-за низької успішності.
Після відрахування з інституту Левен був направлений на службу в Емтладскую авіаційну флотилію, де служив рядовим. По поверненню Стефан влаштувався слюсарем на невеликий завод в Эрншельдсвике. Ще через деякий час він вступив в групу профспілки, де виступав за захист прав робітників.
Пізніше Левен увійшов у Союз металістів Швеції, де його головною функцією було ведення міжнародних переговорів. У 2001 році його обрали віце-президентом організації, а через чотири роки він став головою профспілкового об’єднання IF Metall.
Політична кар’єра
У 2006 році Челль Левен вступив в швейцарську соціал-демократичну партію. Коли голова партії Хокан Юхоль пішов зі своєї посади, Стефану повідомили, що його кандидатура була обрана в якості наступника. Вже 27 січня 2012 року він став новим головою партії.
Обійнявши нову посаду, Стефан відразу висловив свої наміри щодо розвитку промисловості та інноваційної політики. Також він виступав за ідеї активного розвитку бізнесу. 1 травня 2013 року на своєму першому виступі на новій посаді Левен озвучив свою ідею щодо створення Ради інноваційної політики.
Під час перших для Левена виборів у Європарламент соціал-демократи отримали близько 24 % голосів – результат був вище, але все ж практично не відрізнявся від результатів попередніх виборів у 2009 році. На жаль, відсоток голосів також виявився найменшим, як і на минулих виборах.
Голосування
Під час голосування за призначення Стефана Левіна на посаду прем’єр-міністра Швеції голоси розділилися наступним чином:
- “За” – 132 депутати Риксдагу.
- “Проти” – 49.
- Утрималися – 154.
- Відсутній на засіданні – 14.
Як повідомили журналісти, всі 49 учасників засідання, які проголосували проти Стефана Левена – це депутати з партії демократів.
Нейтральне положення щодо даного питання (утрималися від голосування) було висловлено депутатами Альянсу, а саме консерваторами, центристами, народними лібералами і християнськими демократами, які таким чином показали, що тепер знаходяться в опозиції.
Плани Левена на країну
Судячи за даними державного договору, всі політичні сили Швеції будуть спрямовані на інтеграцію іммігрантів, збільшення пенсій, а також на модернізацію системи охорони здоров’я країни. Крім того планується вкласти великі інвестиції в освітню систему. Завдяки таким діям уряд хоче позбутися від безробіття та створити особливий підхід до кожного учня.
Незабаром країна планує перестати користуватися непоновлюваними джерелами енергії і перейти на поновлювані. Також до 2024 року прем’єр-міністр Швеції Стефан Левен планує збільшити чисельність поліції на 10 000 чоловік.
Партії, які підписали угоду з новим урядом, тим самим відмовилися від експорту зброї в країни, які беруть участь у Єменському конфлікті. Також у договорі було зазначено, що кабінет міністрів вступає в новий термін з виконаними перед цим завданнями щодо збільшення кількості призовників і посилення оборони Швеції.
У 2017 році Левен знову запровадив військову службу і пояснив це “російської військової активністю”, якій як такої і не було. Зараз прем’єр-міністр Швеції виступає за неприєднання до військових блоків.
