Ще в початковій школі нас вчать рахувати десятками. Всі ми з дитинства знайомі з цими числівниками, щодня використовуємо їх, не замислюючись. Але багато хто помітив, що одне з чисел досить виділяється із загального ряду? Хтось хоч раз задавався питанням походження слова «сорок»?
Чому цифра так співзвучна пернатої плутовке? Як вони пов’язані?
Вважаючи, ми немов виділяємо число десятків – двадцять, тридцять, п’ятдесят. По кожному з цих слів легко зрозуміти, скільки саме десятків воно в собі містить. А як же сорок? Скільки їх там? І чому не четырьдесят? Звідки це слово?
Найцікавіше, що птах тут абсолютно ні при чому! Вона взагалі не має ніякого відношення до походження слова «сорок» в російській мові. Більш того, і назву птаха ніяк не походить від числа! Слово, що позначає пернату красуню, походить від «зварювання» та «сорка», що прийшли до нас з албанського і болгарського. Саме так цю птицю називали на інших говірками.
Часто пояснюють впливом церк.-слав. свръчати «видавати звук» і близьких форм (див. сверчать, цвіркун), але праформу svorka передбачає sorrë «ворона». Варіант sorka порівнюють з лат. cornīх «ворона», corvus «ворон», грец. κόραξ «ворон», κορώνη «ворона».
Виявляється, тут замішаний хутро
При торгівлі цінне хутро продавали не за однією шкірці, а зв’язками, обгорнутими для зберігання у великий шматок тканини. Що цікаво, кожен згорток входило близько сорока шкурок, так як для пошиття однієї шуби саме ця кількість була цілком достатнім. Але в одному такому комплекті могло бути як 39, так і 41 шкурка, тобто все ж не сильно відрізнялося від потрібного. Продавали “сороками” бобровий, соболиний хутро, чому є підтвердження у вигляді згадок в літописах і грамотах.
“…Та п’ять сороків соболя…”, “Та ще двадцять сім сороків бобра…”
Саме походження слова “сорок” в більшості джерел прив’язується до назви того самого шматка тканини, “сорока”. Близьким за звучанням і змістом до нього буде “сорочка”, давньоруське “сорочька”.
Тобто слово, створене як скорочення, для обчислення саме маленьких шкурок, поступово витіснило спочатку існувало “четыредцать”, перекочували в розряд звичайного числівника і прийнявши на себе всі його функції.
Інші версії теж існують
Так, наприклад, однією з версій виникнення цього числівника є спорідненість з грецьким словом “сараконт”, що означає церковну службу. Одним з аргументів на користь цієї версії часто вказують на наявність у слов’янському лексиконі слова “сорокоуст”, що теж є назвою служби в церкві.
Втім, на сторону такого походження слова “сорок” схиляється абсолютна меншість мовознавців.
Слова, якими ми користуємося щодня, завжди мають історію, своє коріння, висхідні до інших мов або до суті самого предмета. Іноді розуміння історії слова допомагає змінити і ставлення до того, що воно називає.
