Розвиток та зростання
Поступово перший монастир на Русі росте, шириться. Печери поступово змінюють своє призначення – вони стають місцями спочинку, реликвариями. Щоб побувати тут, паломники приїжджають з різних віддалених куточків світу. Більше всього в монастирі шанують Феодосія Печорського, Антонія. Набіги ворога раз за разом призводять до руйнування, але в 12-му столітті вирішено захистити будову потужними стінами, щоб святі люди могли тримати оборону. У 1240 р. Батий, однак, осаджує і перемагає місто, бере під свою владу монастир. Незабаром життя знову відновлюється. У 1598 монастир отримує статус лаври, а з кінця цього століття і на початку наступного є центром конфлікту православних католицьких священнослужителів. В кінцевому рахунку саме православні зберігають лавру за собою.
Сучасний вигляд чудового монастиря – результат масштабних будівельних робіт, які почалися наприкінці 17-го століття і закінчилися тільки в першій половині наступного. Втім, робота не припинялася ще довгий час – багато разів лавру добудовували, переважно дотримуючись стилістики класицизму.
