Проблеми систематизації
Розбіжності щодо того, чи слід класифікувати їх як відносяться до основної групи або перехідні метали, свідчать про те, що відмінності між цими категоріями не ясні. Між ними є певна схожість: вони виглядають як метали, вони податливі і пластичні, вони проводять тепло і електрику й утворять позитивні іони. Той факт, що двома кращими провідниками електрики є перехідний метал (мідь) і елемент, що відноситься до основної групи (алюміній), показує ступінь, в якій фізичні властивості елементів цих двох груп перекриваються.
Порівняльна характеристика
Існують також відмінності між основними та перехідними металами. Наприклад, останні є більш электроотрицательными, ніж представники основної групи. Тому вони з більшою ймовірністю утворюють ковалентні сполуки.
Інша відмінність між металами основної групи та перехідними металами можна побачити у формулах сполук, що вони утворюють. Перші мають тенденцію утворювати солі (NaCl, Mg 3 N 2 і CaS), в яких досить лише негативних іонів, щоб врівноважити заряд позитивних іонах. Перехідні метали утворюють аналогічні сполуки, такі як FeCl3, HgI2 або Cd (OH)2. Однак вони частіше, ніж метали основної групи, утворюють комплекси, такі як FeCl4- , HgI42 – і Cd (ВІН)42-, що мають надлишкову кількість негативних іонів.
Ще одна відмінність між основною групою та іонами перехідних металів полягає в легкості, з якою вони утворюють стабільні з’єднання з нейтральними молекулами, такими як вода або аміак.
