На чому ґрунтується наукове передбачення? Яким воно буває?
У науковому середовищі передбачення – це теж спосіб заглянути в майбутнє. Відміну від обиходного розуміння цього слова лише в тому, що вчені не займаються угадыванием розвитку подій або результати будь-яких процесів.
Грунтується прогнозування, або ж передбачення, на точних даних, що стосуються предмета вивчення, дозволяють визначити закономірності якогось явища або процесу. Тобто передбачення – це науковий метод, що включає в себе:
- накопичення статистичних даних;
- визначення закономірностей і вибудовування причинно-наслідкових ланцюгів;
- прогнозування.
Іншими словами, наукове передбачення передбачає володіння повною і достовірною об’єктивною інформацією про предметі, процесі чи явищі, включаючи дані про:
- формі;
- зародження;
- розвитку;
- особливості функціонування або прояви.
Сам же метод передбачення підрозділяється на два різновиди:
- ймовірносно-статистичне;
- детерминистическое.
Ймовірносно-статистичне передбачення використовується у випадках, коли у процесі дослідження вчені стикаються з такими нюансами:
- значні часові проміжки;
- відсутність повних вихідних даних про предметі, явищі чи процесі;
- брак інформації, брак опису;
- великий обсяг або складна багатоступенева структура.
В інших ситуаціях застосовується методика детерміністичного передбачення. Приміром, саме цим методом хімії на основі виявлених періодичним законом характеристик передбачалася ймовірність існування елементів до їх відкриття.
Як правило, методики детерміністичного передбачення застосовуються в таких наукових галузях:
- хімія;
- механіка;
- фізика;
- метеорологія;
- астрономія.
Ймовірносно-статистичне передбачення ж задіюється в соціології, психології, менеджменті, політиці, економіці та інших подібних областях, для яких характерна відсутність стабільності даних, значне число змінних факторів.
