Сам Пушкін захоплювався задушевно-ліричними, чарівними мелодіями італійського композитора Джоаккіно Россіні. Він став автором знаменитого “Севільського цирульника”, “Попелюшки”, “Італійки в Алжирі”. А ще їм написана героїко-патріотична опера “Вільгельм Телль”, в якій багато пафосу визвольної боротьби. Сюжет цього твору оповідає про легендарного швейцарському патріоті XIV століття. Опера Дж. Россіні “Вільгельм Телль” заслуговує вашої уваги. Це найдовша опера композитора і його останнє творіння. Познайомтеся з історією її створення, коротким змістом дій, особливостями музики.
Історія створення опери “Вільгельм Телль”
В основу великого творіння Джоаккіно Россіні лягла драма великого німецького поета Ф. Шиллера. Також композитор вивчив інші героїко-революційні опери на цю ж тему. Майстер працював над своїм творінням близько шести місяців. В результаті вийшла опера на 4 дії. Це найдовше твір Россіні. 3 серпня 1929 року в Парижі Королівська академія музики представила прем’єру опери “Вільгельм Телль”. Автор не дуже був задоволений результатом, тому що шестигодинне подання здалося йому занадто стомлюючим. У глядачів ж опера викликала захват, тому що тематика була дуже актуальною. А композитор охолов до письменництва і звертався тільки до духовної музики. Критики дуже позитивно відгукувалися про опери “Вільгельм Телль”.
Твір вийшло настільки величезним, що часто для театральних постановок в Парижі використовували тільки якусь одну з її частин. Твір високо оцінив Ріхард Вагнер. Він назвав вищим зразком створення мелодій “Вільгельма Телля”. У ньому він побачив поєднання вільного співу, акценту на кожному слові, трепетного супроводу віолончелей, високої експресії.
Велич увертюри до опери Россіні
В таких музичних творах, як опера, завжди спочатку слід увертюра. Це своєрідна інструментальна оркестрова п’єса в якості вступу. Увертюра до опери “Вільгельм Телль” Россіні стала прекрасним початком, вступом, відкриттям великого шедевра. Вона стала найбільш відомою оркестрової музикою, яку використовують навіть сьогодні в оркестрових концертах. Ноти увертюри до опери “Вільгельм Телль” Россіні бажають мати у своїй скарбничці багато музикантів. Своїм оригінальним вступом Россіні поставив крапку на класичному стилі музичного твору. Він поклав початок романтичної увертюри, після якої дотримувалися 4 частини, що нагадували міні-симфонію.
Чудове вступ до цієї опери може позмагатися лише з інтермеццо Масканьї в “Сільську життя”. Публіка завжди захоплено її сприймає. Творці одного з діснеївських мультфільмів скористалися цим почуттям і використовували мелодію увертюри для музичного супроводу. Спочатку звучить соло віолончелістів, потім картину бурі малюють литаври, потім краплі дощу зраджує флейта-пиколло. Швейцарську мелодію виконує альпійський горн, його змінює французький ріжок, потім звучать фанфари, змінювані галопом.
Знайомство з діючими особами
В опері “Вільгельм Телль” ми зустрічаємося з такими партіями:
- Вільгельма Телля (баритон);
- Гедвиги, його дружини (конральто);
- Арнольда Мельхталя (тенор);
- Вальтера Фюрста (бас);
- батька Арнольда Мельхталя (бас);
- сина Телля, Джеммі (меццо-сопрано);
- Геслера, австрійського намісника (бас);
- рибака Роуді (тенор);
- пастуха Лойтхольда;
- капітана варти Родольфа (тенор);
- мисливця (тенор).
Також ми зустрічаємося з солдатами Геслера, пажами, дамами з оточення Матільди, пастухами, танцюристами, мисливцями, швейцарськими селянами.
Події I дії
Головною дійовою особою є Вільгельм Телль, легендарний швейцарський патріот XIV століття. Країну тоді тримав під ярмом австрійський намісник Геслер, що проявляє особливу тиранію. Іду стародавнім звичаєм, швейцарці готують зустріч свята весни. На ньому благословляються пари, що вступають у шлюбний союз. У натовпі радісного народу з’являється знаменитий стрілець Телль. Його відвідують думи про батьківщину, яку вже сто років поневолюють іноземні завойовники. Старійшина з пастухів Мельхталь благословляє молодих, тільки його син, Арнольд, стоїть осторонь сумний. Він пристрасно любить австрійську принцесу Матильду. Вона змусила його стати на бік ворогів рідної землі.
Раптом лунають звуки рогів. Це Геслер наближається зі своїм загоном. Арнольд кидається їм назустріч надії побачити Матильду. Телль закликає не робити цього, а стати на захист своєї батьківщини. З’являється пастух Лейтхольд, переслідуваний солдатами Геслера, адже їм був убитий один солдат за замах на честь доньки. Щоб врятуватися, йому треба переплисти на інший берег. Втікач не знаходить допомоги у рибака, тому що боїться водоспадів і небезпечних стремнин. А ось Телль сідає з пастухом в човен і перевозить його. За втікачами відправляється гонитва, але вони вислизають. Солдати зганяють весь народ і, погрожуючи смертю, вимагають назвати ім’я помічника втечі. Виходить старий Мельхталь і від усього селища відмовляє ворогам. Жовніри хапають старого, стратять і починають грабувати і підпалювати будинки. Після такої важкої розправи в народі прокидається справжній гнів.
II дія: короткий опис
У другій дії з’являється Матильда, дочка тирана Геслера. Вона залишилася одна в темному лісі, очікує Арнольда і співає. Вона зізнається йому в своїх ніжних почуттях і просить залишити батьківщину з метою ратних подвигів. Дівчина присягається йому у вірності. З’являються Телль і Вальтер Фюрст. Швейцарці нагадують Арнольду про його обов’язок перед рідним краєм. Чоловік картаємо любов’ю до Матильди. Потім він дізнається про трагічну розправі над іноземцями його батьком. Це викликає в душі жадобу помсти. Всі три швейцарця об’єднуються і обіцяють боротися за свободу своєї країни. Вночі вони збирають людей і клянуться у вірності волі. Всі чекають сигнального вогню, щоб розпочати повстання.
Короткий зміст III дії
Арнольд в каплиці зустрічається з Матільдою. Вони прощаються, тому що чоловік повинен помститися за смерть батька. Світає, пробуджуються солдати у військовому таборі Геслера. Всіх починають зганяти на ярмаркову площу для святкування сторіччя австрійської влади. Геслер влаштовує свято. На жердину піднімають шолом намісника., якому повинні були кланятися всі проходять жителі селища. Залякані люди виконують наказ, тільки відважний Телль відмовляється це робити. Геслер придумав, як схилити сміливця. Він наказав схопити його сина, Джеммі. Юнакові на голову поставили яблуко, а Телль повинен був з лука пробити його. Геслер ставить умову, що при попаданні в яблуко, він обох відпустить, а при промаху – карає. Маленький Джеммі веде себе спокійно і впевнено. Така поведінка сина додало Теллю впевненості. Він стріляє влучно і збиває яблуко. Народ радіє від захвату, але Телль від напруги втрачає свідомість. З його рук випадає ще одна стріла, яку він приберіг для Геслера. За наказом намісника Телля заарештували. Його ув’язнили в темницю до кінця життя. Сина Джеммі врятувала Матильда, вырвавшая його з рук солдатів. Телль встигає передати послання дружині, в якому говорить про те, коли починати повстання кантонів.
Дія IV
Арнольд приходить в хатину свого батька, де все нагадує йому про дитинство. Чоловіка не покидає думка про звільнення з в’язниці Телля. Він закликає односельців зі зброєю в руках боротися з поневолювачами. У село приходить Матильда з маленьким Джеммі. Син підбігає до матері, вбитої горем. Любов Матильди до Арнольду змушує Матильду стати на бік швейцарців. Вона оголошує себе заручницею, щоб врятувати життя Теллю. Геслер наказав відвезти Вільгельма на човні у в’язницю на маленькому острівці. Люди дізнаються про те, що човен з Теллем буде пропливати недалеко від селища.
Щоб дати сигнал до початку повстання, Джеммі підпалює будинок батька. На берег вдаються швейцарці зі зброєю, які моляться за спасіння човни з Вільгельмом, що потрапила в шторм. Телль був досвідченим керманичем, тому йому вдалося направити човен до берега. Він вистрибує з човна на скелю і тікає від переслідувачів. Переслідування Геслера були марними. Джеммі приносить батькові лук зі стрілами, і той вбиває Геслера. Ворожі солдати тікають від повсталих людей. Повстанці беруть під свій контроль укріплені замки австрійців. Патріотами керує молодий Арнольд. Всі швейцарці веселяться і радіють довгоочікуваної свободи. Матильда з табору ворога перейшла до повстанців і дає згоду на заміжжя з Арнольдом.
Арії Телля і Матильди
Вільгельму Теллю виділена найвідоміша арія. Своїм криком душі він закликає сина Джеммі витримати всі випробування. Після цього йде плач віолончелі. Арія Вільгельма робить оперу дивовижною. Впевнене спів заворожує не лише публіку, але й надихає інших дійових осіб.
Владної і в той же час мелодійної здається арія Матильди. В ній яскраво розкривається внутрішній стан героїні. Плавна мелодія змінюється наполегливим, схвильованим ритмом. Відчувається тривога і затаєне страждання.
Особливості музики на початку дійства
У героїко-патріотичної опери “Вільгельм Телль” відчувається пафос визвольної боротьби. У героїчній увертюрі передається чистота і благородство людей з народу. Головне місце в опері відведено масовим хоровим сценам. Італійський композитор, автор опери “Вільгельм Телль” зміг передати музикою мальовничу природу, величні ходи, любовні сцени. Також включені балетні сцени. Россіні зміг включити мелодії швейцарського і тірольського національного фольклору. Пасторально-ідилічні образи змінюються героїчними. Особливо вражає марш з опери “Вільгельм Телль”.
Радість в кінці опери
В увертюрі грають чотири віолончелі. Симфонічна картина бурі змінюється променисто-переможним маршем. Перший акт характеризується монументальними хоровими сценами. У фіналі драматизм загострюється. У другому акті відчувається лісова романтика, звучать мисливські роги. Звучить ліричний романс Матильди. Особливе місце в музиці приділено мужньої скорботи Телля, зворушливим благань Джеммі, жорстокості Геслера. В останньому акті відчувається тривога і схвильованість. Мелодія переплітається з італійськими визвольними піснями. Драматичну кульмінацію опери передає оркестрова картина бурі. У фіналі відчувається безмежна радість на честь свободи і справедливості.
Опера Россіні “Вільгельм Телль” на світових сценах
Цей шедевр вважається вершиною творчості Россіні. У ньому він зміг розкрити весь свій хист. Незважаючи на технічні труднощі постановки опери та її розміри, багато театрів світу включили її або окремі частини в свій репертуар. З французької мови лібрето перевели на італійський. У 1838 року твір було поставлено в Росії тільки під цензурним назвою “Карл Сміливий”. Багато відомі виконавці блищали в аріях опери Россіні: Баттістіні, Дзанканаро, Милнс, Гоббі, Монсеррат Кабальє. У роки Другої світової війни Великий театр зробив постановку “Вільгельма Телля”.
