Структура команд мікропроцесора
Дана структура багато в чому залежить від загальної конфігурації і характеру взаємодії функціональних блоків МП. Однак ще на етапі проектування системи розробники закладають можливості для застосування певного масиву операцій виходячи з якого в подальшому формується і набір команд. До найпоширеніших функцій команд можна віднести наступні:
- Передача даних. Команда здійснює операції присвоювання значень операндів джерела і приймача. В якості останніх можуть використовуватися регістри або комірки пам’яті.
- Введення-виведення. Через інтерфейсні пристрої введення-виведення здійснюється передача даних в порти. У відповідності зі структурою мікропроцесора і його взаємодією з периферійними апаратними і внутрішніми блоками командами задаються адреси портів.
- Перетворення типів. Визначаються формати і розмірні значення використовуваних операндів.
- Переривання. Даний тип команд призначений для управління програмних переривань – наприклад, це може бути зупинка функції процесора на тлі початку роботи пристроїв введення-виведення.
- Організація циклів. Команди змінюють значення регістра ECX, який може використовуватися в якості лічильника при виконанні певного програмного коду.
Як правило, на базові команди накладаються обмеження, пов’язані з можливостями оперування певними обсягами пам’яті, одночасного управління регістрами і їх вмістом.
