Архітектура мікропроцесора
За великим рахунком МП є універсальним обробником інформації, але в деяких сферах його експлуатації часто потрібні особливі конфігурації виконання його структури. Архітектура мікропроцесорів відображає специфіку застосування конкретної моделі, обумовлюючи особливості інтегрованих у систему апаратно-програмних засобів. Конкретно мова може йти про передбачені виконавчих пристроях, програмних регістрах, способів адресації і наборів команд.
У поданні архітектури та особливостей функціонування МП часто використовують схеми пристрою та взаємодії доступних програмних регістрів, які містять керуючу інформацію і операнди (дані, які обробляються). Отже, в реєстрової моделі присутня група службових регістрів, а також сегменти для зберігання операндів загального призначення. На цій основі визначається спосіб виконання програм, схема організації пам’яті, режим роботи та характеристики мікропроцесора. Структура МП загального призначення, наприклад, може включати програмний лічильник, а також регістри стану й керування режимами функціонування системи. Робочий процес влаштування в контексті архітектурної конфігурації може бути представлений у вигляді моделі регістрових пересилок, що забезпечують адресацію, вибір операндів і команд, пересилання результатів і т. д. Виконання різних команд незалежно від призначення буде впливати на регістр стану, вміст якого відображає поточний стан процесора.
