Небажання старіти (або дорослішати?)
Живучи з батьками, молоді люди застрягають на певному етапі особистісного розвитку. Сьогодні в суспільстві культивується ідея вічної молодості: люди різного віку носять молодіжний одяг, ходять на дискотеки. У сукупності з життям в батьківському домі все це змушує вас почувати себе підлітком. При цьому самі підлітки часто стверджують: “Не хочу жити з батьками, тому що не відчуваю себе дорослим”.
Відсутність відповідальності
Спільне проживання з батьками дозволяє перекладати на них відповідальність за безліч дрібних побутових справ: миття посуду, оплата комунальних послуг. Навіть відповідальність за невдачі в особистому житті деякі примудряються перекладати на рідних.
Відчуття потрібності
Кожному важливо бути потрібним. Хтось ставить на перше місце відношення коханої людини, хтось- ставлення друзів. Інші ж воліють шукати це почуття у спілкуванні з людьми, які ніколи не кинуть і не зрадять. Найчастіше сценарій розвивається наступним чином: один з домочадців бере на себе роль нужденного, інший – його вимушеного спасителя. Таким чином обидва задовольняють свою потребу в потрібності.
Сюжет другого сценарію полягає в страху самотності. Якщо трапиться неприємність, нікому буде допомогти. Життя з батьками є гарантом безпеки.
