Слов’янські прикмети для грошей, пов’язані з гаманцем
Слов’яни не особливо переймались тим, які гаманці притягують гроші. Вони вважали, що залучення багатства залежить не стільки від самого гаманця, скільки від особливих грошиків, які в ньому перебувають.
Для того щоб водилися гроші, новий гаманець повинен потрапити в руки свого господаря не порожнім. Це було вкрай важливим моментом. Навіть якщо людина сам купував для себе кошель на ярмарку, торговець вкладав у нього дану покупцем гроші або ж здачу і тільки потім передавав аксесуар його новому власнику. Цю першу гроші не можна було витрачати, вона ставала «господинею».
Перевірити, чи діє ця прикмета, не так вже й складно, достатньо лише піти за новим гаманцем з одним і взяти аксесуар в свої руки тільки тоді, коли в ньому буде грошик. Іншою прикметою, настільки ж широко поширеною, був звичай попльовувати на гроші перед тим, як поміщати їх у свій гаманець.
Якщо ж до людини потрапляла «щербата» монетка, то витрачати її було не можна ні за яких обставин. Чому ж було не можна позбавлятися від «ущербною» грошики? Тому що в питанні про те, які гаманці притягують гроші, аксесуарам з такою монетою всередині не було на Русі рівних. Щоб не витратити гроші випадково або, того гірше, не втратити її, монетку зашивали в таємну кишеньку або всередині підкладки гаманця.
Ні за яких обставин не можна було діставати з аксесуара останні гроші, навіть якщо при купівлі передбачалася здача. Слов’яни вважали, що гаманець ніколи не повинен залишатися порожнім.
Що стосується кольору, то особливих прикмет з ним на Русі пов’язано не було. Проте в давнину дарували гаманці незмінно червоні, розшиті золотими візерунками, бісером та перлами.
