Не так вже й багато знайдеться сьогодні людей в Росії, які чули про місто Каргополі, якщо ви, звичайно, не проживаєте в Архангельську або його околицях. Однак не так давно (за історичними мірками) це місто, розташоване біля витоків річки Онеги, в південно-західній частині області, був центром торгівлі, про що свідчать численні купецькі будинки, вік деяких налічує не одну сотню років. Гордість Каргополя – Хрісторождественскій собор, побудований при Івана IV (Грозному).
Йде натура російської Півночі
На просторах російської Півночі сьогодні можна знайти унікальні пам’ятки дерев’яного зодчества. У старовинних селах і містах Архангельської області, багато з яких вже давно закинуті, а в інших ледь жевріє життя, й до наших днів збереглися залишки древніх храмів. Деякі з них ще можна врятувати, а багато безповоротно втрачені, як, наприклад, церква Покрова Пресвятої Богородиці в селі Лядины Каргопольського району.
У 2013 році на Великдень до храму вдарила блискавка, почав стрімко поширюватися вогонь. Дерев’яний пам’ятник архітектури, аналогом якого можна вважати тільки Кижи, вигорів до півночі. Треба заглиблюватися в символічний сенс події?
Ця церква, як і багато дерев’яні будови російської Півночі, потребувала термінового ремонту. І роботи нібито велися, але процес ледве жеврів, а протипожежна безпека була на “високому” доісторичному рівні. Мабуть, у Всевишнього терпець уривається…
Історія Каргополя
Розташований в Архангельській області Каргополя – місто з давньою історією, яка почалася ще в 1146 році. Тобто він старше Москви на 1 рік. При Івані Грозному місто входило в опричних землі, а у XII або XIII столітті тут Данило Заточник створював своє “Слово” (або “Моління”). Про цю людину мало що відомо, проте ім’я його згадується в Симеоновской літописі від 1387 року.
У самому Каргополі і в його околицях знаходиться безліч діючих і напівзруйнованих храмів XVI-XVIII століть. Вони унікальні і їх архітектура відрізняється від церков середньої смуги Росії.
Наприклад, Введенська церква, що знаходиться в межах міста, відома тим, що її підвали стали сховищем для майна царської сім’ї в часи навали Наполеона. Сьогодні тут знаходиться центральний вставочный зал Каргопольського музею-заповідника.
Збереглися храми
Храм Зіслання Святого Духа, а вірніше, те, що від нього залишилося, знаходиться на перехресті вулиць Радянської та Акулова. Дата його побудови – 1797 рік. Відомою святинею церкви була чудотворна ікона святого Миколи Можайського. На початку 30-х років храм переобладнали під господарські потреби, що супроводжувалося руйнуванням його п’яти глав. Так що нині його можна назвати пам’ятником радянському “реалізму”.
Сретенско-Михайлівська церква знаходиться в селі Червона Ляга Каргапольского району. Місце знаходження цієї самої давньої (1655 рік) в околиці Каргополя церкви нині занедбана. На початку минулого століття тут проводився останній ремонт, в ході якого унікальна декоративна обшивка храму була втрачена. Доля пам’ятника дерев’яного зодчества під великим питанням. Втім, скоро час вирішить цю задачу, оскільки храм саморуйнується…
У північній частині міста в кінці XVII року побудована Воскресенська церква. В ній колись перебувала чудотворна ікона святителя Миколая. Нині вона в жалюгідному стані, оскільки розпочаті у 2008 році на замовлення Федерального агентства по культурі і кінематографії реставраційні роботи припинені. У 2009 році кошти закінчилися, а потім і агентства не стало. А між тим храм – пам’ятник Федерального значення.
Білокам’яні споруди
У XVII столітті на трьохтисячне населення міста припадало близько 20 храмів.
Серед них особливо виділявся Хрісторождественскій собор Каргополя. Початок будівництва було покладено в 1552 році і тривало близько 10-ти років. Судячи з архітектурним рішенням, у його зведенні брали участь новгородські майстри. Білокам’яний собор має 5 голів і спочатку представляв собою прямокутник в два поверхи. Покриття даху було тесовим, благо лісу навколо було в надлишку.
Через 100 років до північної частини храму приєднали приділ святих Пилипа і Алексія. Трохи пізніше з боку південної частини добудували приділ в ім’я Всемилостивого Спаса, а до західної стіни додали галерею і крите крильце. Зважаючи на те, що це був вже XVIII століття, то всі споруди покрили витіюватою різьбленням.
Пожежа і відновлення
У 1765 році сталася пожежа і вигоріла третину Каргополя. Хрісторождественскій собор також постраждав. Його стіни вкрилися тріщинами. Катерина II виділила 10000 рублів на відновлення міста і храму. В цілях зміцнення стін звели контрфорси, проте в ході будівельних робіт (5 років) були пошкоджені або втрачені багато розпису храму.
Більше двох століть (з 1714 по 1920 роки) Хрісторождественскій собор у Каргополі були хранителями чудотворної казанської ікони Богородиці. Сьогодні вона вважається загубленим, однак цілком можливо, що місцем її зберігання є одна з приватних колекцій.
У 1923 році церкву закрили, проводити богослужіння було заборонено.
Історична спадщина
Історія Каргополя і Парафії собору пов’язана з багатьма подіями, що відбувалися в Росії. Його початок збігся з правлінням Івана IV.
Саме в ті часи, як стверджують історики, почалося будівництво підземель. Вхід до них був в районі собору, але всередині або за його межами – невідомо. Кажуть, що підземні ходи з’єднували всі храми Каргополя і два монастирі, а також деякі приватні будинки. Вихід з підземелля був в районі кладовища і поля.
В ті часи Каргополя був процвітаючим містом, а тому значення цих підземель було цілком певним: зберігання скарбниці в разі нападу. У Смутний час і під час війни 1812 року підземелля були використані за призначенням.
НКВС також знав про таємні ходи, але користувалося ними у відповідності зі своїми надобностями: тут було щось на зразок в’язниці. Сьогодні таємниці міського підземелля втрачені, як і документи, здатні пролити світло на їх відкриття.
Згодом відбулася усадка Парафії собору Каргополя на 1 метр. Однак багато збереглося: унікальний різьблений іконостас в 5 ярусів, елемент фрески Середніх віків (але в основному з західної сторони), ікони, відновлені після пожежі XVIII століття. Це образи «Положення Ризи Богородиці» і «Різдво Христове”, датовані XVI століттям. Однак ікона “Різдво Христове” зберігається в Російському музеї Санкт-Петербурга силу своєї величезної історичної цінності.
З 1936 року храм є частиною історико-архітектурного та художнього музею-заповідника Каргополя. В особливих випадках в ньому відбуваються богослужіння. Наприклад, в пам’ять жертв Каргополя-лага митрополит Архангельській і Холмогорської єпархії Данило відслужив молебень у соборі.
