Цей великий культурний, науковий і промисловий центр з 1919 по 1934 роки був столицею радянської України. Зараз Харків за чисельністю населення знаходиться на другому місці в країні. Незважаючи на економічні труднощі в Україні, кількість жителів у місті зростає за рахунок міграційного припливу.
Загальна інформація
Місто Харків є найбільшою агломерацією східної України, це адміністративний центр однойменної області. Він розташований на північному сході країни поблизу злиття двох річок з назвами Лопань і Уда. Міська територія простяглася з півночі на південь на 24 км, з сходу на захід – на 25 км і займає площу 310 кв. км. В населеному пункті близько 2,5 тисяч проспектів, вулиць, провулків і площ.
Значна частина міста (приблизно 55 % від площі) розташована на піднесених ділянках на рівні 105-192 метрів. Горбиста місцевість знаходиться на межі двох природних зон – лісостепу і степу.
Чисельність населення Харкова становить понад 1,45 млн. осіб станом на початок 2018 року. Міста разом з передмістями і селами утворює свою агломерацію з населенням понад 2 млн. чоловік. Північніше Харкова (в 26 км від нього) знаходиться російський кордон (Білгородська область).
Ще з радянських часів – це найбільший центр машинобудування, в тому числі танко-, тракторо-, турбінобудування. В місті розташовано 142 науково-дослідних установ і 45 вищих навчальних закладів.
Заснування поселення
Сучасне місто побудований на підвищеному плато на місці давньоруського городища. Тут є безліч підземних ходів на вододілі річок. Спочатку в цьому місці виникла невелика фортеця Московського царства, яка повинна була протистояти набігам кочівників. Згідно з документом, датованим 1630 роком, дерев’яний містечко переїжджали малороси з дніпровських польських і малоросійських міст.
Приблизно в 1653 році тут влаштувалися переселенці з Правобережної України і Надднепровья, які втекли в межі російської держави від Руїни часів повстання гетьмана Богдана Хмельницького. У 1654-1656 роках невеличкий острог був перебудований у справжню фортецю. Тому офіційною датою заснування міста вважається 1654 рік. Чисельність населення Харкова у 1655 становила 587 осіб дорослих боєздатних чоловіків. В ті часи при перепису враховувалося тільки представники сильної статі, жінки і діти не підлягали обліку.
Населення
У 1765 році була заснована губернія з центром у Харкові. Після цього населення міста почало швидко зростати. Бурхливо почала розвиватися промисловість. До початку 19 століття тут працювало близько 70 промислових підприємств. У місті тоді проживало 13 584 осіб.
У зв’язку з подальшою індустріалізацією почався великий приплив населення з сільської місцевості. В останній дореволюційний рік в Харкові налічувалося 362 672 жителів.
У перші десятиліття радянської влади почався активний розвиток машинобудування, особливо військової. У 1939 році вже налічувалося 833 000 харків’ян. У листопаді 1962 р. у Харкові офіційно проживав мільйон жителів. В останній рік радянської влади була досягнута максимальна чисельність населення у 1 621 600 осіб. У перші десятиліття незалежності кількість жителів постійно зменшувалася.
Чисельність населення Харкова в 2018 році склала 1450,1 тисяч чоловік за даними Головного управління статистики регіону. У попередній рік кількість жителів збільшилася на 11 046 осіб при скороченні з природних причин в 7 656 осіб.
Етнічний склад
З давніх часів Харків є багатонаціональним містом, етнічний склад населення вперше задокументовано у 1897 році. Цікавий факт. Тоді національність визначалася за мовним принципом. Офіційні дані такі.
У той час у Харкові в національному складі населення переважали:
- великоросы (росіяни) – 63,2 %;
- українці -25,9 %;
- євреї -5,7 %;
- поляки – 2,3 %;
- німці -1,35 %.
Менше одного відсотка становили татари, білоруси і вірмени. У місті традиційно проживала велика єврейська громада, майже повністю знищена в роки окупації. Вона практично відновилася в повоєнний час і знову зменшилася в період еміграції в 1980-1990 років.
Сьогодні в Харкові проживають представники 111 національностей. Частка українців у складі населення постійно зростає, особливо в останні десятиліття. Якщо в 1939 році їх чисельність становила 48,5 %, у 1989 році – 50,38 %, то вже за переписом 2001 року вона зросла до 60,99 %.
У місті одна з найбільших вірменської діаспори в країні, яка налічує близько 70 тисяч осіб. Велика частина з них приїхала в Харків у період розвалу Радянського Союзу.
