Зміст
Підказка до розкриття значення сенсу фільму “Старим тут не місце” криється вже в самому його назві, в основі якого лежить перший рядок вірша Вільяма Єйтса “Плавання до Візантії”:
Ні, не для старих цей край…
Візантія в даному випадку є не чим іншим, як давно зниклої загадковою країною мудреців і легенд. Все ж це твір присвячено кругообігу поколінь, що складається з найголовніших таємниць зачаття, народження і смерті.
Таким чином, герої картини являють собою відображення минулого, теперішнього і майбутнього. При цьому тим самим “старим”, якому не місце в новому світі, виступає шериф Белл. Адже саме він один, представляючи собою минуле, має явне розуміння суті добра і зла, правильного і неправильного, знає, як треба жити, і не розуміє даний час.
Льюэллин Мосс є сучасником глядача, він простий і зрозумілий. Він є “сьогодні”, він сьогодення.
Третій же герой, убивця Антон Чигур, символізує собою людину майбутнього. Він позбавлений будь-яких почуттів, правил і принципів. Він є сам час, і Антон існує тільки там, де попереду маячить чергова мета. У цьому ж його вже немає.
