З відгуками про фільм “Меланхолія” буде цікаво познайомитися усім шанувальникам творчості культового данського режисера Ларса фон Трієра. Це фантастична драма, яка вийшла на екрани в 2011 році. Стрічка брала участь в основній програмі Каннського фестивалю. У цій статті представлений сюжет картини, актори і режисер, які брали участь в її створенні.
Зйомки
У відгуках про фільм “Меланхолія” багато глядачі з цікавістю міркують про символи і потаємних сенсах, заради яких Ларс фон Трієр знімав це кіно.
Як зізнався сам режисер, ідея до нього прийшла під час сеансу психотерапії, коли він боровся з депресією. Лікар розповів йому дивовижну річ про те, що люди з цим захворюванням в стресовій ситуації діють більш спокійно та раціонально, так як спочатку очікують і раніше чекали тільки поганих речей. Трієр почав розвивати цю ідею в повноцінний фільм.
Причому спочатку у нього не було ідеї правдоподібно з астрономічної точки зору зобразити апокаліпсис. В першу чергу, його цікавило дослідження того, як веде себе людська психіка на тлі катастрофи, що насувається.
Розвиваючи цю ідею, режисер захопився планетарними зіткненнями. Почав вивчати сайти і теорії, присвячені подібних подій. Цікаво, що спочатку він вирішив прибрати якусь невизначеність щодо фіналу картини, щоб глядача нічого не відволікало від вивчення ірраціональної поведінки персонажів. В цьому і полягав основний сенс фільму “Меланхолія”.
До зйомок Трієр приступив з власним сценарієм, який писався під Пенелопу Крус. Актриса давно мріяла попрацювати з данцем. Концепція відносин між двома сестрами була розроблена саме в ході їх листування. Але в підсумку Крус відмовилася від ролі, віддавши перевагу четвертої частини “Піратів Карибського моря”.
Вважається, що образ Джастін переважно заснований на особистості самого Трієра. Її ім’я режисер взяв з роману маркіза де Сада “Жюстіна”, над екранізацією якого довго думав.
Картину знімали близько двох місяців у Швеції. Було вирішено, що маєток, в якому будуть розвиватися основні події, має нагадувати місце дії знаменитої драми Алена Рене “В минулому році в Марієнбаді”.
Оповідання
Фільм “Меланхолія” складається з двох оповідних частин, а також 8-хвилинного прологу, що відсилає глядача до “Космічної одіссеї” Стенлі Кубрика. В останньому глядачі спостерігають за загибеллю планети Земля, яка відбувається в результаті зіткнення з міфічною планетою Меланхолія.
У цьому пролозі критики угледіли безліч відсилань до інших важливих творів культури. В тому числі до картин Пітера Брейгеля-старшого “Мисливці на снігу” і Джона Еверетта Мілле “Офелія”. Протягом прологу за кадром звучить увертюра з опери “Трістан та Ізольда” Ріхарда Вагнера.
Про що картина?
За сюжетом фільму “Меланхолія” події розгортаються в дні, які передують самій катастрофі. Картина складається з двох частин.
У першій демонструється весілля Джастін. Одна з головних героїнь досить швидко стає байдужа до торжества, з-за чого між нею та численними гостями виникає непорозуміння.
У другій частині з’являється сестра Джастін, яку звуть Клер. Вона починає доглядати за жінкою, яка перебуває в стані клінічної депресії. Паралельно її лякають все нові повідомлення про наближення до Землі таємничої планети Меланхолія.
По мірі розвитку сюжету сестри міняються ролями. Тепер вже Клер впадає в депресію і починає панікувати, а Джастін доглядає за нею, в усьому підтримує. Клер в розпачі у фіналі фільму: разом з сестрою і своїм сином вона готується прийняти неминуче.
Прем’єра
Вперше картина була показана на Каннському кінофестивалі. Однак на самому форумі про зміст фільму “Меланхолія” забули, коли почали обговорювати поведінку режисера Ларса фон Трієра після прем’єри.
Він затьмарив свою стрічку, заявивши на прес-конференції, що розуміє мотиви дій Гітлера. До цієї теми він перейшов, коли почав міркувати про необхідність і закономірності знищення життя на Землі. Більш того, фон Трієр жартома назвав себе нацистом.
Вибухнув гучний скандал. Данець офіційно був оголошений персоною нон грата на Каннському фестивалі. При цьому картині все-таки віддали належне. Вона була прийнята позитивно.
Нагороди та номінації
На Каннському фестивалі фільм номінували на Золоту пальмову гілку, але нагорода в підсумку дісталася драмі Терренса Маліка “Древо життя”. Зате актриса Кірстен Данст отримала приз за кращу жіночу роль.
Відразу шести номінацій стрічка була удостоєна на щорічній континентальної премії Європейської академії кіно. Журі вручило їй приз за кращий фільм. Також нагороди отримали художник-постановник Моллі Мален Стенсгор і оператор Мануель Альберто Кларо.
Кірстен Данст
Робота акторів у фільмі “Меланхолія” багатьма була високо оцінена. Роль головної героїні Джастін виконала американська актриса німецького походження Кірстен Данст.
Вона народилася в штаті Нью-Джерсі в 1982 році. У кіно дебютувала в 7 років, виконавши епізодичну роль у комедійній мелодрамі “Нью-йоркські історії” (вона з’являється в новелі, знятих Вуді Алленом).
Вже у 12-річному віці до актриси прийшла популярність. Це сталося після появи в образі Клодії у драматичному фентезі Ніла Джордана “Інтерв’ю з вампіром”. За цю роботу вона була номінована на “Золотий глобус”, отримала премію “Сатурн”. Також популярність їй принесла роль Мері Джейн Уотсон в серії фільмів, присвячених Людині-павуку.
Серед інших відомих проектів, в яких Данст брала участь, фантастична комедія Джо Джонстона “Джуманджі”, мелодрама Софії Копполи “Діви-самогубці”, комедія Кемерона Кроу “Елізабеттаун”.
Кіфер Сазерленд
Канадський актор Кіфер Сазерленд з’являється в ролі Джона, чоловіка Джастін. Їх весілля присвячена перша частина фільму. Це був його перший досвід співпраці з фон Трієром в багатій кар’єрі.
Актор народився в Лондоні в 1952 році. На телебаченні почав регулярно з’являтися ще в кінці 1970-х в популярній у США музично-гумористичній програмі “Суботнім вечором в прямому ефірі”, яка виходить до сих пір.
У 1980-х став зніматися в маловідомих картинах. Це були “Повернення Макса Дагэна”, “Хлопець з бухти”, “Спіймані в тиші”. Найбільшу популярність йому принесла роль Джека Бауера в драматичному серіалі “24 години”, присвяченому діяльності вигаданої спецслужби. За цю роботу актор був удостоєний премій “Еммі” і “Золотий глобус”.
Шарлотта Генсбур
Мало хто здивувався, коли в списку акторів фільму “Меланхолія” виявилася Генсбур. Це одна з улюблених актрис Трієра, яка знімається в більшості його фільмів.
Вона народилася в Лондоні в 1971 році. У кіно дебютувала в 1984 році в музичній мелодрамі Елі Шурака “Слова і музика”. Міжнародний успіх актрисі принесла сімейна драма її дядька Ендрю Биркина “Цементний сад”.
У фон Трієра Генсбур вперше знялася в 2009 році у фільмі жахів “Антихрист”, виконавши головну роль. За цю роботу вона отримала приз Каннського фестивалю за кращу жіночу роль. Далі послідували “Меланхолія” і “Німфоманка”.
Олександр Скарсгард
В образі Майкла в “Меланхолії” з’являється шведський актор Олександр Скарсгард. Для нього ця роль стала однією з найуспішніших робіт: він був визнаний кращим актором на Хэмптонском міжнародному кінофестивалі.
Скарсгард народився в Стокгольмі в 1976 році. Його дебют у кіно відбувся в середині 1980-х років. Вперше в Голлівуді зіграв у комедії Бена Стіллера “Зразковий самець” в 2001 р.
В останні роки багато знімається в серіалах: “Одкровення”, “Справжня кров”, “Покоління вбивць”. Великим успіхом став для нього образ Перрі Райти, створений в серіалі “Велика маленька брехня”. За нього він удостоївся “Золотого глобуса”, “Еммі”, Премії гільдії кіноакторів США.
Ларс фон Трієр
Режисер фільму “Меланхолія” – культовий сучасний данський режисер. Він народився в Копенгагені в 1956 р. Вважається одним із засновників маніфесту “Догма 95”. Він був їм сформульований під час роботи над серіалом “Королівство”, коли режисер прийшов до висновку, що персонажі і сюжет мають для глядачів більше значення, ніж стилістика та техніка зйомки. Більшу частину фільму він зняв ручною камерою, нехтував професійним освітленням, домагаючись зернистості кадру і змащеного кольору. Картина принесла йому перший комерційний успіх.
Після цього Він приступив до зйомок трилогії “Золоте серце”, яка складалася з психологічної мелодрами “Розсікаючи хвилі”, трагікомедії “Ідіоти” і психологічного мюзиклу “Танцююча в темряві”. За останню картину він отримав Золоту пальмову гілку Каннського фестивалю.
За нею послідувала так і не реалізована до кінця трилогія “США – країна можливостей”. Вийшли тільки драматичний трилер “Догвілль” і стрічка “Мандерлей”.
Фільм “Антихрист” став головним тріумфатором данської кінофестивалю “Бодиль”. Останньою роботою режисера на даний момент є психологічний трилер “Будинок, який побудував Джек”.
Враження
Відгуки про фільм “Меланхолія” від критиків були переважно позитивними. Картина окупився в прокаті, зібравши близько 15 млн доларів, при тому, що її бюджет виявився приблизно в два рази менше.
В описі фільму “Меланхолія” критики часто відзначали, що це життєстверджуюча стрічка про кінець світу. Фон Трієру вдалося зняти фільм-катастрофу, в якому загибель планети стає тільки декорацією сімейної драми. Ось про що фільм “Меланхолія” в дійсності.
До того ж, це дуже красиве і багатогранний твір мистецтва, яке лаконічно і ясно прославляє життя, навіть незважаючи на те що оповідає про її смерті.
У відгуках про фільм “Меланхолія” критики відзначали, що автор цього разу не цікавиться самою темою Апокаліпсису. Він відразу попереджає глядачів про те, що кінець неминучий: всі загинуть. В результаті таємнича і загадкова планета Меланхолія стає своєрідною алегорією смерті, перед якою всі без винятку виявляються рівними.
В результаті сам фільм вийшов про справжні людські цінності: про кохання, про життя, про відносини між найближчими людьми. Режисер цілеспрямовано веде глядача до думки про те, що майбутнє після смерті не має ніякого значення, мимохідь викриваючи безглуздість людської суєти, показного благополуччя і світських ритуалів. Найголовнішим, на його думку, є спілкування між людьми і щирі людські емоції.
Картина у данця на цей раз вийшла напрочуд лаконічною і простою. Але дивитися її треба максимально уважно, звертаючи увагу на деталі, які завжди не випадкові, користуючись підказками, які режисер щедро розкидав по всьому фільму.
Подібні роботи
Звичайно, фільмів, схожих на “Меланхолію”, існує безліч. Однак, як правило, вони мають однаковий сюжет (Землі загрожує знищення через якийсь космічної загрози), але рідко досягають такого філософського і смислового підтексту.
З найбільш видатних картин на цю тему обов’язково потрібно згадати фантастичну драму Даррена Аронофскі “Фонтан”, в якій головний герой Томас Крео знаходиться в пошуках Древа Життя. За легендою, його сік здатний подарувати людині вічне життя. Для Томаса знайти це дерево необхідно, так як його кохана дружина смертельно хвора.
Примітно, що схожої по стилістиці виявилася драма Терренса Маліка “Древо життя”, яка разом з “Меланхолією” боролася за Золоту пальмову гілку, але, на відміну від фільму фон Трієра, змогла перемогти. Сюжет картини побудований навколо 11-річної дитини, який з властивою йому дитячою безпосередністю дивиться на навколишній світ. Незабаром затьмарюється дійсність, так як йому доводиться зіткнутися зі стражданнями, болем і смертю.
