Карен Шахназаров
У кар’єрі режисера фільму “Кур’єр” Шахназарова це була вже четверта повнометражна робота. Уродженець Краснодара, випускник Вдіку на великому екрані дебютував 1979 році з комедією “Добряки” про професійному афериста, який, користуючись прихильністю співробітниці інституту античної культури, здійснює зліт кар’єрними сходами. Головні ролі в тому фільмі виконали Георгій Бурков і Тетяна Васильєва.
Потім послідували музична комедія “Ми з джазу” та драма “Зимовий вечір в Гаграх”. Картина “Ми з джазу” отримала кілька міжнародних нагород, стала кращим фільмом року за опитуванням читачів журналу “Радянський екран”.
“Кур’єр” Карена Шахназарова можна виразно визнати його режисерським успіхом. У 1987 році картина була визнана кращим фільмом року за опитуванням журналу “Радянський екран”, стала одним з лідерів прокату, зайнявши шосте місце. В кінотеатрах її подивилися майже 32 млн осіб.
Також стрічка була удостоєна Спеціального призу журі на Московському міжнародному кінофестивалі, отримала Державну премію РРФСР імені братів Васильєвих.
В даний час Шахназаров – один з найбільш відомих вітчизняних режисерів. Більш того, з 1998 року він очолює кіностудію “Мосфільм” в статусі голови правління концерну та генерального директора.
Серед його найбільш гучних наступних робіт варто відзначити:
- Фантасмагорію “Місто Зеро”. Це комедія абсурду про інженера машинобудівного заводу Олексія Варакине у виконанні Леоніда Філатова, який приїжджає в невелике провінційне місто узгодити технічні деталі проекту, а після не може звідти вибратися.
- Містичну історичну драму “Царевбивця” з Олегом Янковським та Малкольм Макдауелл в головних ролях. Це історія про столичному психіатра, який у провінційній клініці знайомиться з колишнім кримінальником, що страждають від роздвоєння особистості. Він ототожнює себе з вбивцями російських імператорів, наводячи в якості доказів дивовижні подробиці.
- Драму “Зникла імперія” про історію кохання в Радянському Союзі 70-х років.
- Екранізацію однойменно повісті Чехова “Палата № 6”.
- Драму “Анна Кареніна. Історія Вронського”.
