Кажуть, що жінки в кар’єрі часто стикаються зі «скляною стелею» – невидимим бар’єром, що обмежує просування по службовій драбині. Елеонора Валентинівна Митрофанова своїм прикладом довела, що це не так. На більшості посад вона була єдиною або першою в історії жінкою.
Біографія
Елеонора Митрофанова народилася 11.06.1953 в Сталінграді (нині Волгоград). Її батько працював у Держплані СРСР. Після закінчення школи дівчина вступила в МДІМВ, в 1975 р. отримала диплом економіста-міжнародника, потім працювала в НДІ морського транспорту «Союзморниипроект», де отримала досвід у сфері міжнародних відносин.
У 1990-1993 рр. Елеонора Митрофанова очолювала юридичну фірму «Эколекс» в Москві, а потім була обрана депутатом Держдуми від «ЛДПР». У травні 1995 р. її повноваження були достроково припинені у зв’язку з переходом на держслужбу.
Розвиток кар’єри
У квітні 1995 р. Елеонора Валентинівна за призначенням Держдуми почала працювати в Рахунковій палаті РФ аудитором з контролю банківської системи і державного боргу. У лютому 2001 р. її звільнили з посади і призначили заступником гендиректора ЮНЕСКО.
Одержавши це місце, Митрофанова поїхала у Францію, де працював до травня 2003 р., поки їй не запропонували посаду першого заступника міністра закордонних справ РФ. Це було воістину історична подія, оскільки вперше в дипломатії нашої країни заступником міністра стала жінка.
На новій посаді Елеонора Валентинівна займалася забезпечення прав російських громадян за кордоном, у її віданні була діяльність Росзарубіжцентру та Управління з питань співвітчизників.
2004-2008 роки
У серпні 2004 року Митрофанову призначили головою Росзарубіжцентру при МЗС Росії. На цій посаді вона декларувала суспільно-політичний простір держав Балтії та СНД, ініціювала проведення аналітичних досліджень для отримання статистичних даних та актуальної інформації про російських діаспорах. За той час, поки Елеонора Валентинівна керувала Росзарубежцентром, за кордоном було відкрито п’ятнадцять його представництв. В кінці 2008 року її зняли з посади, оскільки організація була скасована, а її функції передані Росспівробітництво.
Елеонора Митрофанова знову вирушила до Парижа для роботи в якості постійного російського представника при ЮНЕСКО.
2009-2016 роки
Очолюючи дипломатичне представництво у Франції, Елеонора Валентинівна брала участь у сесіях Генеральної конференції та Виконавчої ради ЮНЕСКО. У період її діяльності були організовані десятки міжнародних конференцій, виставок і концертів з участю видатних російських вчених, діячів культури, космонавтів, музейних працівників та журналістів.
Зберігаючи статус постпреда, Елеонора Митрофанова займала в ЮНЕСКО високі керівні пости: у 2009-2011 рр. була головою Виконавчої ради, у 2011-2012 роках – головою Комітету всесвітньої спадщини.
Під її головуванням в Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО були включені «Ленські стовпи» – національний парк в Якутії, багатьом російським діячам, спортсменам та артистам присвоїли почесні звання ЮНЕСКО, в тому числі співачці Алсу, тенісистці Звонарьової, громадському діячеві Очировой, народному артистові Мацуеву.
Важливою подією світової культури стало організоване Постпредом в 2015 році виступ в Пальмірі оркестру Маріїнського театру.
Нові посади
У жовтні 2016 року Елеонору Митрофанову призначили послом з особливих доручень МЗС Росії. На цій посаді вона займалася питаннями, пов’язаними із світовою культурною спадщиною, підтримкою вивчення за кордоном російської мови і взаємовідносинами нашої країни з Латинською Америкою.
У грудні 2017 року Ст. Путін зробив Елеонору Митрофанову головою Росспівробітництва. Цю посаду жінка займає на даний час. Її пріоритетною діяльністю є розвиток взаємовідносин країн СНД у сфері культури, розширення викладання за кордоном російської мови, а також створення діалогових майданчиків у країнах, з якими є складності у співпраці.
Досягнення та нагороди
Елеонора Митрофанова досконало знає іспанську, французьку та англійську мови. Є кандидатом економічних наук, Дійсним членом Міжнародної академії менеджменту.
У 2003 році була нагороджена орденом Дружби та орденом «За заслуги перед Вітчизною» другого ступеня. В цьому ж році стала лауреатом премії РАБиП «Олімпія», яка була створена з метою визнання досягнень жінок.
У 2013 році отримала Орден Пошани. У 2017 році була удостоєна ордена «Дуслык» – нагороди Татарстану, яку вручають за заслуги в зміцненні авторитету республіки на міжнародному рівні.
У липні 2018 р. рішенням синоду Сербської церкви керівника Росспівробітництва нагородили орденом Цариці Міліци за любов до сербського народу, виявлену в роботі по збереженню церковних святинь в Метохії і Косово.
Особисте життя
Елеонора Митрофанова одружена, з чоловіком у них четверо дітей і п’ятеро онуків. Молодший брат глави Росспівробітництва теж є відомою людиною в політиці: Олексій Митрофанов в минулому був депутатом Держдуми, членом партій «Справедлива Росія» і ЛДПР.
