Довгостроковий період – поняття в економіці, що характеризує досить тривалий період часу, протягом якого може відбутися зміна всіх факторів виробництва і встановлення нового економічного рівноваги. Часто використовується стосовно до аналізу підприємств.
В мікроекономіці це період, протягом якого фірма здатна змінити обсяг виробництва і виробничих факторів, щоб пристосуватися до нової ситуації на ринку і в світі. В макроекономіці це тривалий проміжок, необхідний для досягнення рівноваги (у довгостроковому періоді) між виробництвом і рівнем цін. Родоначальником поняття є Альфред Маршалл.
Що таке короткостроковий проміжок?
Розглянемо детальніше. Довгостроковий період протиставляється короткостроковому – проміжку часу, протягом якого фірма змінює обсяги виробництва без суттєвої трансформації базових факторів виробництва. Вони називаються постійними або не змінними. До них відносять капітальне устаткування, землю, кваліфікований персонал і деякі інші. До змінних факторів відносяться допоміжні матеріали, сировину, наймані робітники, енергія.
Виробництво у довгостроковому періоді
Необхідність зміни базових факторів – це звичайне явище, властиве науково-технічної революції. Постійне посилення екологічних стандартів, підвищення вимог до якості продукції, зростання конкуренції з боку інших виробників і нестабільна політична ситуація в ряді країн, у яких вихідна сировина закуповується, змушують змінювати ланцюжка економічних і виробничих зв’язків. Ті, хто адаптується активніше, часто виграють і отримують більший прибуток у довгостроковому періоді.
Для цього доводиться закуповувати більш енергоефективне і досконале обладнання, будувати нові підприємства, залучати прогресивних фахівців або переучувати вже наявних. Зробити це швидко не завжди можливо.
У межах довгострокового періоду фірма приймає стратегічні рішення. Вони стосуються розширення або скорочення масштабів виробництва, зміни галузевої орієнтації, модернізації та реорганізації виробничої діяльності.
Не менш важливий і питання про витрати. Витрати у довгостроковому періоді пов’язані із закупівлею нового обладнання, навчанням персоналу, налагодження нових виробничих зв’язків, а іноді і з вкладенням в нові технічні розробки або видобуток сировини.
Часові межі
Довгостроковий період, як правило, істотно більш тривалий, ніж короткостроковий чи середньостроковий. Однак у різних галузях економічної діяльності і різних організацій він не однаковий.
Так, в аерокосмічній галузі його тривалість становить 2-3 роки, а в енергетичній навіть короткостроковий може тривати більше 10 років. Перехід енергетичних компаній з вуглеводневої на поновлювану енергетику вимагає повної зміни всієї логістики, інфраструктури, принципів роботи, обладнання, заміни або радикального перенавчання співробітників. Незважаючи на амбіційні плани багатьох компаній, таке перетворення вони планують здійснити не раніше 2040-2050 року XXI століття.
Дещо простіше, але теж нелегко, дається перехід з виробництва бензинових і дизельних авто на електричні або водневі транспортні засоби. Одні фірми проводять радикальну заміну обладнання та виробничих ліній, інші, взагалі, руйнують колишні підприємства, замінюючи їх новими. Все це вимагає багато коштів і сил, однак час диктує свої умови. Поступово нафтове лобі слабшає, і компанії, хоч і зі скрипом, але піддаються натиску сучасних реалій і змінюють плани.
Нічого не робити?
Якщо не робити радикальних кроків з прискореною заміною обладнання та персоналу, то довгостроковий період – це час, який пройде до приходу в непридатність діючого устаткування, припинення дії поточних контрактів. У кожної фірми цей відрізок часу індивідуальний. І він не є чітко окресленим, оскільки різні чинники можуть втрачати актуальність в різний час. Деякі фірми протягом довгострокового періоду можуть прогоріти.
Особливість короткострокового періоду
За час короткострокового періоду різко наростити випуск продукції досить важко. Що б це зробити доведеться експлуатувати вже наявне обладнання максимально інтенсивно, наростити закупівлі сировини, організувати понаднормові роботи, найняти нових співробітників.
Однак загальний розмір виробництва і якість продукції, а також її собівартість, залишаться практично незмінними. Можна буде (і то не завжди) лише злегка наростити обсяг продукції. Якщо підприємство має накопичені запаси виробів, то воно може збільшити їх постачання на ринок протягом якогось часу. По мірі їх виснаження ця можливість буде зменшуватися.
Довгострокове планування
Макроекономічні показники багато в чому залежать від рішення федеральних властей. Довгострокове планування є важливим компонентом сталого розвитку країни та її виробничої діяльності. Часто використовують п’ятирічні плани, так звані п’ятирічки. Найдальшої кордоном довгострокового планування зазвичай є 2050 рік.
Програми довгострокового періоду сильно розрізняються між різними країнами. Приміром, Саудівська Аравія планує диверсифікувати свою економіку шляхом розвитку глибокої переробки нафти, нафтохімічних виробництв та відновлювальної енергетики. Китай і країни ЄС припускають поступово відмовитися від вугілля, розвивати електротранспорт та ВДЕ. У США довгострокові програми різні в різних штатів. Все більше їх число планує поступову відмову від використання вуглеводнів. Росія ж відрізняється великою консервативністю в цьому відношенні і не планує будь-яких радикальних перетворень.
