В даний час цинкова пил (цинковий порошок) широко використовується в різних сферах промислової діяльності, а також в піротехніці для додання полум’я феєрверків і петард блакитного відтінку. Розглянемо докладніше, для яких цілей застосовується це речовина, його склад і корисні властивості.
Області застосування
Широке застосування цинковий порошок отримав:
- в хімічній промисловості при виробництві полімерів, а також в якості наповнювача для мастильних матеріалів;
- в гідроелектрометалургії та порошкової металургії;
- при видобутку золота та срібла (для витіснення дорогоцінних металів з ціаністих розчинів);
- у водневій енергетиці;
- у виробництві хімічних джерел струму;
- у фармацевтичній промисловості;
- при очищенні стічних вод;
- для синтезу органічних сполук.
Цинковий порошок широко застосовується для виготовлення різних антикорозійних складів, які використовуються в різних галузях машинобудування. Крім того, він входить до складу фарб і грунтів, з допомогою яких мости, суду та різні споруди захищають від впливу агресивних умов, в яких вони експлуатуються.
Види і склад
В даний час промисловість випускає різні марки і модифікації цинкового порошку, які відрізняються як за хімічним складом, так і за розміром, формою часток. Розрізняють частинки порошку сферичної, еліптичної форми, а також у вигляді лусочок.
Згідно ГОСТ, цинковий порошок класифікується наступним чином:
- клас А включає марки порошку з дрібнозернистою структурою, виготовлені методом ректифікації;
- клас Б об’єднує грубозернистий продукт, отриманий в результаті розпилення.
До складу цинкових порошків входить від дев’яноста п’яти до дев’яноста восьми відсотків цинку, а також незначна кількість домішок у вигляді деяких інших металів.
Умови зберігання і запобіжні заходи
Барабани з цинковим порошком слід зберігати в закритих складських приміщеннях, у яких немає агресивних хімічних речовин.
Слід виключити попадання вологи в ємність з порошком при упаковці, транспортуванні і зберіганні, оскільки окис цинку генерує водень, повільно реагуючи з вологою з навколишнього середовища.
При роботі з цинковим порошком куріння і користування відкритим вогнем заборонено. В цілях забезпечення безпечних умов слід не рідше, ніж раз на місяць, прибирати приміщення в місцях розсіву і затарювання порошку, обмітати стіни та обладнання.
Використання цинкового порошку у виробництві фарб
Властивість цинку протистояти корозійних впливів вже давно використовується виробниками фарб, призначених для покриття металевих поверхонь. Такі покриття з використанням цинкової пилу і пластівців підвищує опірність металевих виробів механічних впливів і оберігає їх від корозії.
Велика кількість цинкового наповнювача в складі покриття підвищує захисні властивості фарби, але знижує міцність покриття, яке з часом починає тріскатися і відшаровуватися. Для вирішення цієї проблеми довелося знизити вміст наповнювача до 25 г цинкового порошку на сто грамів складу, а також змінити структуру наповнювача і додати у фарбу допоміжні речовини — різні органічні смоли і рідке скло. Для поліпшення корисних властивостей в такі покриття можуть додаватися різні присадки у вигляді затверджувачів, водних фосфатів, інгібіторів, силікатів і солі хромової кислоти. Фактично цинкова фарба являє собою особливий тип грунтовки, оскільки вона використовується для первинного покриття металевих конструкцій і виробів.
Властивості цинкової фарби
Фарба, у складі якої присутній наповнювач у вигляді цинкового порошку, стійка до впливу вологи, а також нафтопродуктів і органічних розчинників.
Цинкову фарбу можна наносити безпосередньо на іржу, причому без попередньої обробки металу. Така фарба володіє високою міцністю до стирання і підвищеною стійкістю до механічних впливів.
Використання цинкової фарби дозволяє захистити металоконструкції від впливу несприятливих атмосферних чинників на строк до двадцяти п’яти років.
Нанесення фарби цинкової
Перед нанесенням цинкової поверхню фарби слід підготувати, тобто позбавити її від пухкої іржі і різного роду забруднень. Для цього її очищають уайт-спіритом або розчинником.
Безпосередньо перед використанням фарбу слід ретельно перемішати до однорідної консистенції середньої густоти. Якщо вона стала густий, можна розбавити її толуолом. Оптимальна температура для фарбування знаходиться в межах від п’яти до сорока градусів вище нуля.
Для нанесення складу на поверхню використовують махову або середню кисть. Можна також скористатися валиком. Для фарбування великих поверхонь можна застосовувати пульверизатор. Коли перший шар висохне, через годину-півтора наноситься другий шар покриття. Через тиждень після фарбування виріб повністю готове до експлуатації у звичному режимі.
