Бурда – це що таке? Тлумачення слова

Що таке “бурда”? Яке тлумачення даного слова? Це іменник трапляється в сучасній мові, однак не всі можуть вказати його лексичне значення. У цій статті розповідається про тлумачення слова “бурда”. Також наведена його етимологія, вказані приклади речень і синоніми.

Етимологія слова

Звідки ж прийшло іменник “бурда”? Або воно споконвічно російське? Бурда — це запозичене слово. Мовознавці досі не можуть прийти до єдиної думки щодо її походження.

Вважається, що воно запозичене з татарської мови. А в татарський це іменник потрапило з тюркського (bur — повертати). Проте єдиної думки на цей рахунок немає.

Деякі етимологи вбачають зв’язок російського іменника “бурда” з чеським burda. Його переклад — “смута” або “війна”.

Багато росіянки знають німецький журнал “Бурда моден”. У даному випадку слово ніяк не перекладається. Це просто прізвище засновниці журналу, її звали Анна Бурда.

Лексичне значення

Щоб дізнатися значення слова “бурда”, варто заглянути в тлумачний словник. Там наведено тлумачення даної мовної одиниці.

Бурдою іменують каламутну і рідку юшку, страву або напій без смаку. Слово має несхвальним відтінком. Застосовується в розмовному стилі мовлення.

Варто запам’ятати, що іменник “бурда” належить до жіночого роду, на що вказує закінчення “-а”. Також воно може мати форму множини — “бурди”. Змінюється за відмінками.

Приклади пропозицій

Щоб лексичне значення слова “бурда” міцно закріпилося в пам’яті, можна скласти кілька речень. Однак вони повинні бути в розмовному або (що трапляється рідко) художньому стилі.

  • Я не збираюся їсти цю несмачну бурду огидного зеленого кольору.
  • Напій нагадував бридку бурду, на яку навіть неприємно дивитися.
  • Дівчина намагалася готувати смачно, але у неї вічно виходила бурда, яку навіть собаки не їли.
  • Синоніми до іменника

    Бурда — це специфічне слово, яке можна вживати лише в певних мовленнєвих ситуаціях. Дане іменник можна замінити синонімами.

  • Юшка. Я не люблю юшку, яка більше схожа на помиї.
  • Баланда. Дохлебав несмачну баланду, я піднявся з-за столу і пішов на роботу.
  • Брандахлыст. Мені налили В склянку такий бридкий брандахлыст, що мені тут же захотілося вилити його в помийницю.
  • Що стосується вимови слова “бурда”, то наголос стоїть на останньому складі, на гласною “а”. Дане іменник має несхвальний відтінок. Воно вживається переважно в розмовному стилі мовлення.