Абрамцево-кудринська різьблення по дереву: історія, технологія, особливості

Поетична композиція

Дерев’яні столярні або токарні вироби декоруються рядами рослинного орнаменту, однак це не просто ряд листочків і гілочок. Багато роботи містять образи, об’єднані в єдину композицію. Наприклад, гілочки на бічних сторонах скриньки можуть нагадувати поросль дуба, на верхівці якого розташувалися птиці.

Обробку фону в кудринській різьбі виконують нарочито незаглаженно, ніби залишаючи кострубатий слід ножа. Це досягається довбанням всій поверхні предмета, яка надає роботі рихлість і якусь бархатистість. Додаткову глибину додають способи полірування виробів. Так, опуклий орнамент покривається глянсовим лаком, а поглиблення – навпаки, матовим.

Тонування різьби

Ще на перших етапах своєї історії кудринська різьблення мала багату колірну гаму. Використовуючи морилки і барвники різних відтінків, робіт надавали всі відтінки коричневого, від золотистого до глибокого темного кольору. Ще В. П. Ворносков застосовував темне морення під дуб, а також домагався сірих і оливкових тонувань. Однак, яким би способом не проводилося фарбування, на виробах чітко проглядалася структура деревини.

Майстрами не переслідувалася мета повторити текстуру іншого матеріалу, будь-яка обробка покликана тільки підкреслити красу дерева і виділити лінії орнаменту, зробити їх більш об’ємними. Іноді вироби з кудринській різьбленням по дереву тільки прошкуривались і оброблялися білим воском.