Витоки промислу
Одним із талановитих і заповзятливих учнів майстерні в Абрамцево був майбутній засновник виробництва, що став основою промислу кудринській різьби. Це був житель села Кудріно, яка розташовувалася в 4 км від школи, син простого селянина Василь Петрович Ворносков. Одинадцятирічним хлопчиком він відправився навчатися грамоті в школу Мамонтової. Як раз в той час відкрилася столярно-різницька майстерня, куди вирішив записатися і Василь. Хлопчик навчався старанно, до того ж мав організаторські здібності, які і допомогли йому після закінчення навчання створити виробництво, що прославило його на багато років.
Хлопчик з друзями довго засиджувався в музеї, розглядаючи зразки робіт інших майстрів, вивчаючи малюнки та ескізи художників. Василь намагався не тільки чітко виконувати роботу за даними ескізами, але і самостійно придумувати малюнки та візерунки. Викладачі всіляко заохочували творчі пориви хлопчини.
Після закінчення навчання в 1890 році В. П. Ворносков відкрив невелику майстерню в рідному Кудрино, однак ще виконував замовлення, які надходять з абрамцевській майстерні. З часом у Василя Петровича сформувався власний стиль, заснований на невисокому і м’якому рельєфі із закругленими краями. В основному на предметах зображувався мереживний орнамент з гілочок і листочків, для різьби майстер використав понад 20 різних стамесок. Такий стиль називали на честь майстра ворносковской різьбленням. Друга назва походить від назви села, де працював майстер. Це кудринська різьблення, або в простолюдді “кудрінка”, яка відразу здобула велику популярність по всій країні, роботи виставлялися в Парижі і отримували золоті або срібні нагороди.
