Ім’я Роберта Гріна відомо кожному, хто хоча б раз замислювався про зміну своїх життєвих умов і збільшення добробуту. Знаменитий письменник, публіцист і соціолог, Грін не тільки написав легендарну книгу «48 законів влади», відгуки про яку наробили багато шуму в іноземних та вітчизняних друкованих виданнях, але і випустив чимало інших посібників, заснованих на власному досвіді. Сам Грін у свій час був звичайним роботягою, але, всупереч долі, зміг домогтися успіху, зрозумівши основні закони, дотримуючись і підкоряючись яким, можна не тільки розбагатіти, але і зосередити в своїх руках безліч важливих ресурсів, серед яких фінансові, соціальні, економічні.

Літературні критики часто порівнюють Гріна з іншим відомим багатієм свого часу – Джорданом Белфортом, який також описав історію власного успіху в книзі «Вовк з Уолл-стріт». Схожість виявляється і в тому, що книга Гріна «48 законів влади» читається так само цікаво, написана настільки ж дивно зрозумілою мовою, що поєднує в собі різні економічні, політичні та історичні терміни, документальні вставки, а також захоплюючий художній матеріал, який подано настільки оригінально, що від книги неможливо відірватися до самого кінця.

Письменник

Роберт Грін – один із найвидатніших письменників-маркетологів нашого часу. Багатьох його шанувальників захоплює життєва філософія, досвід і практичні навички автора, якими він щедро ділиться у своїх наполовину документальних книгах. Перша книга Гріна – «48 законів влади» стала бестселером у перші дні після його видання, а пішли за нею роботи лише закріпили успіх автора і його авторитет у колі авторів-публіцистів, які зачіпають питання фінансової сфери, психології та теорії саморозвитку.

Письменник неодноразово визнавався провідним автором сучасного покоління в області соціології, а також одним з провідних вчителів і коуч-тренерів нашого часу. Найбільше Гріна цікавив механізм функціонування влади в громадянському суспільстві, а також основи стратегічного мислення і формування особистісної психології під впливом сучасних тенденцій розвитку соціуму.

Маючи доступ до інформації, що стосується «сильних світу цього», автор книги «48 законів влади» наводить переконливі аргументи на користь теорії про незалежність влади як такої і у знаходженні всередині кожної людини прихованих амбіцій і підсвідомої потреби домінувати над оточуючими.

Біографія

Роберт Грін народився в 1959 році в Лос-Анджелесі. Батько майбутнього письменника був євреєм за національністю, а мати – американкою. Грін отримав прекрасну освіту в одній з престижних шкіл рідного міста. Викладачі відзначали природжену тягу хлопчика до знань і схильність до вивчення мов. З часів навчання у школі Роберт цікавився людьми і намагався зрозуміти, чому та чи інша людина посідає те місце в житті, на якому знаходиться, а не яке-небудь інше.

Свої перші спостереження юний соціолог записував в особливу зошит, яку досі дбайливо зберігає мати хлопчика.

Дивіться також:  Вправи для письменників: розвиток стилю і уяви

З відзнакою закінчивши навчання в школі, Грін блискуче здає вступні іспити і стає стипендіатом університету Берклі в Каліфорнії, куди незабаром переїжджає на постійне місце проживання.

Провчившись у цьому навчальному закладі близько року, Роберт усвідомлює, що обрана спочатку спеціальність – зовсім не його покликання, і забирає документи, почавши готуватися до вступу в Університет Вісконсін-Медісон, вирішивши вибрати для себе більш творчу професію.

Історія повторилася. Грін знову блискуче здає екзамени, вступає на факультет класичної літератури і порівняльної філології.

Навчання захоплює молоду людину повністю. Грін активно відвідує лекції, бере участь у наукових конференціях, з’їздах і симпозіумах, де виступає з доповідями з культурології, філософії, літературі і соціології. На лекціях, інтенсивах і семінарах Роберт зустрічає багато цікавих для нього людей, яких він вивчає. Ця шкільна звичка залишиться з ним на все життя. Учнівський зошит Гріна з характеристиками людей знову починає заповнюватися майбутнім письменником, а незабаром він зважується написати на її основі книгу, однак матеріалу для роботи було поки що недостатньо.

Через чотири роки Роберт Грін закінчує університет і отримує почесне звання бакалавра мистецтв з правом вести викладацьку діяльність.

Ранні роки

Після завершення навчання Роберт Грін відразу ж починає шукати відповідне місце роботи, намагаючись вибрати цікаву з точки зору соціології, компанію, де б він міг, крім виконання своїх прямих професійних обов’язків, ще й вивчати персонал робочого місця. Першим робочим місцем хлопця став журнал «Есквайр», до редакції якого він зміг влаштуватися через два тижні пошуків. Заробітна плата в конторі була занадто мала, і майбутній коуч-тренер починає знаходити собі все нові і нові підробітку, поступово перетворюючись у фрілансера, пише будь-які матеріали на замовлення. Незабаром, втомившись від жахливої навантаження, Роберт вирішує почати кар’єру кіносценариста, але після декількох даремно витрачених місяців у Голлівуді він залишає цю затію і сідає за написання своєї дебютної роботи – «48 законів влади», відгуки і реакція на яку згодом і зроблять його одним з найпривабливіших для авторів видавництв з фінансової точки зору.

Кар’єра економіста

Після видання своєї знаменитої книги Роберт стає бажаним кандидатом на важливі пости багатьох фінансових компаній. У період з 2002 по 2007 роки він працює в якості особистого радника директора однієї з таких контор. Пізніше Грін стає членом ради директорів компанії American Apparel, що істотно позначається на його авторитеті серед літераторів, що розробляють теми фінансового менеджменту. Ця робота дає чоловікові можливість відвідати багато країн світу, познайомитися з підходом до визначення влади в різних культурах. Накопичений у відрядженнях матеріал пізніше буде активно використовуватися Гріном у написанні книг на тему політики та соціології.

Дивіться також:  Актриса Діора Берд: біографія, фільми, відомості, фото

Кар’єра публіциста

11 липня 2006 року Роберт Грін, відгуки на «48 законів влади» якого досягли небувалої кількості, відкрив свій блог, де особисто консультував багатьох своїх шанувальників. «Влада, омана і війна» до цих пір залишається самим затребуваним інформаційним ресурсом у сфері коуч-тренінгу, а статті Роберта мають велику цінність для недосвідчених політологів і соціологів, які можуть почерпнути з них основні передумови тяги людини до влади.

Книга

1995 рік став знаковим для Роберта Гріна. Він вів курс лекцій у Школі мистецтв Венеції, де зустрів концепт-дизайнера Йоста Элфферза, який запропонував йому співпрацю. Роберт погодився, і Йост оформив обкладинку його майбутнього бестселера «48 законів влади» Гріна, відгуки на який включали похвалу в тому числі і талановитому дизайнерові який зміг передати в обкладинці атмосферу цинічною владної структури. Роман миттєво став бестселером, продажу в перші два тижні склали близько півмільйона примірників. Книга була переведена на 21 мову світу.

Зміст

Відгуки на «48 законів влади» Гріна відзначають унікальну структуру твору. На кожен з виведених законів дається теоретичне обґрунтування і наводиться приклад з життя, що підтверджує практичну користь твердження. Саме це і стало причиною настільки сильною популярності книги, так як вона не тільки давала читачеві інформацію, але і вчила, як її застосовувати в повсякденному житті.

Маккивелианский інтелект

Визначення інтелекту, дане Робертом Гріном в коментарях до відгуків на «48 законів влади» надзвичайно близько до так званого «маккивелианскому інтелекту». В концепції цього італійського філософа інтелект і політика є лише засобом досягнення авторитарної влади, засіб створення операцій з обману і знищення конкурентів, засобом прямого впливу на підпорядковані маси.

Влада

Читачі книги залишають в основному позитивні відгуки на «48 законів влади», вони в загальному і цілому солідарні з думкою автора. Почасти це відбувається через те, що Роберт вчить свою аудиторію методів отримання жорсткої влади над натовпом, визнаючи авторитаризм єдиною ідеологією, при якій вольова особистість може досягти успіху.

Грін використовує лише найбільш дієві закони влади, проте саме вони є найменш позитивними з моральної точки зору. Письменник керується виключно позицією домінанти, не залишаючи своїм підлеглим можливості самим обирати свій шлях.

Омана

Частину відгуків про книзі «48 законів влади» приділяють увагу й главі, в якій розповідається про засади зваби, яка є другим по дієвості методом досягнення бажаного після психологічного тиску. Автор стверджує, що для досягнення своєї мети не можна гидувати ніякими методами, адже тільки успіх може зробити людину щасливою, а моральні принципи не завжди бувають доречні, так як є гальмуючим фактором у процесі боротьби за місце під сонцем.

Дивіться також:  Як намалювати "Рослини проти зомбі 2": покрокова інструкція

Невідповідність реальним фактам

Багато дослідники в галузі психології та соціології зазначають, що книга Роберта Гріна «48 законів влади» та відгуки на неї багато в чому не відповідають реальним фактам. Сам автор змінює теоретичні положення в доказах, підганяючи їх під свою теорію, а люди, що залишають відгуки, перебільшують свої успіхи, так як технології, описані автором у книзі, не можуть дати ефект, представлений у відгуках і подяки від читачів. Часто захоплення подібною літературою носить масовий характер і більшість читачів навіть не перевіряють інформацію, піддавшись «ефекту натовпу», а також нав’язливою і навіть агресивній рекламі творів у засобах масової інформації.

Критика

Багато літературознавців, висловлювали думку про роботу «48 законів влади і зваблювання», відзначають досить низький моральний зміст книги. Автор не гребує пропагувати низькі і безчесні способи завоювання авторитету у людей, у чомусь наслідуючи теоретичної концепції Макіавеллі, заснованої на принципах жорсткої централізації.

Успіх з точки зору Гріна – явище, якого можна досягти лише авторитарними методами, не вдаючись до конструктивних моделей поведінки. В цьому його теорія близька до концепції середньовічного феодалізму, коли будь-який конфлікт вирішувався з позиції сили, а найбільш успішним був самий фізично розвинений і аморальна людина з усього населення. Більшість рецензентів відгукувалися про книжку в негативному ключі, не рекомендуючи її до прочитання людям, чиї життєві та філософські моральні принципи йдуть врозріз з ідеологією насильства.

«48 законів влади» Роберта Гріна є своєрідним теоретичним керівництвом застосування агресивних психологічних методик для придушення волі великої кількості людей і підкорення їх собі. Подібна практика була широко поширена у коуч-тренерів кінця вісімдесятих років минулого століття. Однак ближче до початку двохтисячних психологія зробила величезний крок у бік гуманізму, визнавши подібні техніки програмування свідомості небезпечними і навіть шкідливими для психіки і здоров’я звичайної людини.

Відгуки

Звичайні читачі, що не мають досвіду роботи у сфері психологічного програмування або не мають відношення до концепції авторитарного фундаменталізму, залишають схвальні та позитивні відгуки на книгу «48 законів влади», так як вона мотивує їх до дій по зміні власного фінансового становища. Грамотно вибудуваний зміст книги і хороша художня складова дозволяють читачеві поставити себе на місце персонажа і простежити за ходом його дій, що приводить до виникнення у читача бажання повторити те, про що він дізнався з книги. Саме цим зумовлені негативні відгуки психологів про «48 законів влади», які впевнені, що книга вчить читача або зовсім не тому, що насправді необхідно для досягнення успіху, або в цілому вірним фактами, але з досить спотвореними деталями, що робить їх опис невірним і не рекомендованих для сприйняття непідготовленою аудиторією.