Зараз саме час: відгуки про фільм, сюжет, актори і їх ролі

Передісторія

Після того як розлетілася новина про екранізації повісті, навіть критики знайшли цю ідею продуктивною. Все тому, що повністю сюжет «Зараз саме час» міг вибухнути яскравою зіркою на небосхилі кінематографа. Історія досить трагічна для того, щоб глядачі перейнялися нею.

Не дарма ж на головні ролі були прийняті актори, які вже на той час вважалися професіоналами. І Дакота, і Джеремі встигли засвітитися у відомих кінострічках. Цікаво, що ставку робили в основному на Дакоту, адже вона вже грала в «Сутінках», а отже, молоді люди її вже знали.

Цікаво й те, що обидва актора найвідоміші ролі отримали у Спілберга.

Трохи про творця

Ми розповіли про головних героїв «Зараз саме час», а значить, що прийшла пора поговорити про самого творця кінострічки. Хто ж такий Олівер Паркер? Англійський режисер, який на той момент тільки почав працювати в цій галузі. Фільм «Зараз саме час» став другою роботою Паркера. Успішна вона виявилася?

Варто відзначити, що Олівер задався метою зняти фільм, який буде подобатися всім, а що ще важливіше — пройде обмеження за віком, у зв’язку з чим підлітки також зможуть подивитися його. З цієї причини багато пікантні моменти з книги режисер згладив, а то і зовсім вирізав.

Стрічка запам’яталася любовної романтикою, а не жорсткими порнографічними сценами. В цьому заслуга Олівера. Глядачі не бачили відвертої еротики, сценаристи тільки натякали на неї фразами «гасне світло».

Всі книги одкровення, як то: брудні приміщення, нелегальні лікарні, галасливі вечірки і грубі однолітки, інші похмурі місця Паркер згладив, тим самим спрямувавши увагу глядача на романтичну історію.

Головна героїня в книзі постійно скаржиться і описує свої хвороби, але у фільмі не так. Тесса виглядає дуже добре навіть у ті моменти, коли хвороба вже явно перемагає. Звичайно, картина відразу дає зрозуміти, що від реальності, що відбувається на екрані досить далеко, але тим не менше це було задумано. Режисер навмисно вирішив замінити трагедію і безвихідність на сентиментальність.

Нехай люди, які реально стикалися з цією тяжкою хворобою, і потиснуть в подиві плечима, але Олівер домігся того, чого хотів: фільм викликає бажання жити.